Бізнес в Україні

У цьому розділі до уваги потенційних інвесторів пропонуємо інформацію про основи ведення бізнесу та його оподаткування в Україні.

Основними формами ведення бізнесу в Україні є:

– реєстрація української компанії. Серед іншого існує така загальнопоширена форма реєстрації компанії як товариство з обмеженою відповідальністю, хоча в окремих випадках компанія може бути зареєстрована і в більш спеціалізованій організаційній формі;

– реєстрація (створення) українського представництва іноземної компанії без статусу самостійної юридичної особи.

Переважна більшість іноземних інвесторів, орієнтованих на довгострокове ведення бізнесу, реєструють свою діяльність в Україні у формі української компанії, що є найбільш поширеною моделлю на практиці.

Проте існують і приклади успішного ведення бізнесу в формі представництва. І хоча ведення бізнесу через представництво пов’язано із рядом законодавчих колізій, складнощами в отриманні дозвільної документації, негнучкою системою оподаткування, така модель нерідко буває актуальною для короткострокових проектів, орієнтованих на швидке надання послуг і т.д., оскільки дозволяє оперативне та безпосереднє фінансування діяльності нерезидента в Україні в іноземній валюті.

1. Способи інвестування

Найбільш популярними способами інвестування для України є:

• cтворення місцевої компанії та внесення інвестицій до її статутного капіталу у формі:

• грошових коштів;
• майна;
• надання кредитів українській компанії;
• передача українській компанії майна та об’єктів інтелектуальної власності.

2. Способи повернення інвестицій

Основними способами для виводу доходів українських компаній за кордон, які можуть застосовуватися самостійно, а також можуть поєднуватися, є наступні:

Дивіденди

Українська компанія виплачує своїм власникам (учасникам) отриманий прибуток у формі дивідендів – пропорційно частці кожного власника в капіталі компанії.

З метою захисту національної валюти Україна може накладати обмеження на виплату дивідендів за кордон, тимчасово припиняючи їх виплату або обмежуючи максимальну суму. Тому при плануванні бізнесу необхідно враховувати такого роду ризики валютного регулювання.

Погашення основної суми кредиту та відсотків

Є логічним продовженням фінансування української компанії через позику від материнської компанії.

Роялті

Оплата українською компанією материнській за право користування товарними знаками та/або іншими правами інтелектуальної власності.

При здійсненні оплати материнській компанії, українська компанія повинна утримати 15% у якості податку на репатріацію, крім випадків, коли застосовується Угода про усунення подвійного оподаткування у відповідній державі.

3. Валютний контроль

В Україні діє система валютного регулювання, що передбачає деякі обмеження на застосування валюти як засобу розрахунків.

Основними валютними правилами є:

• оборот іноземної валюти в Україні є обмеженим. Єдиний законний засіб платежу між резидентами – місцева валюта (гривня). Використання іноземної валюти суворо регламентовано;
• можливе застосування різних спеціальних правил і обмежень на купівлю іноземної валюти, наприклад, під час економічної кризи може обмежуватися виплата місцевою компанією дивідендів іноземному інвестору.

4. Податкове регулювання

Розглянемо існуюче в Україні податкове регулювання по відношенню до українських компаній і представництв нерезидентів.

Оподаткування українських компаній

Компанії, створені в Україні, мають можливість вибору одного з двох режимів оподаткування: загальної системи або спрощеної системи оподаткування.

I. Загальна система оподаткування включає наступні універсальні види податків:

1.1. податок на прибуток підприємствіз базовою ставкою 18% від об’єкта оподаткування, обчислюється за правилами бухгалтерського обліку (шляхом зменшення сукупного доходу компанії на її підтверджені витрати);

1.2. податок на додану вартість (ПДВ).

В Україні існують три види ставок ПДВ:

1) 20% (нарахований, не утриманий) – застосовується для:

– продажу товарів та послуг на території України;

– ввозу товарів в Україну;

– міжнародних перевезень пасажирів та вантажів усіма видами транспорту та ін.;

2) 0% – застосовується до операцій з експорту товарів;

3) 7% – застосовується до операцій з продажу медичних препаратів.

Також при підписанні у Президента України знаходиться Закон, який передбачає ставку ПДВ 14%, яка буде застосовуватися до операцій з поставки окремих видів сільськогосподарської продукції.

Законодавством також передбачені операції, які не підлягають оподаткуванню ПДВ (операції, звільнені від оплати ПДВ) та операції, які не є об’єктом оподаткування ПДВ;

1.3. єдиний соціальний внесок – це збір (фактично податок), спрямований на формування пенсійного фонду та фондів соціального страхування України, становить 22% від заробітної плати кожного працівника (включаючи премії).

В Україні існують й інші види податків, однак вони носять більш спеціальний характер і застосовуються для окремих видів господарської діяльності.

1.4. Податкове агентування

Крім сплати податків за рахунок власних коштів, кожна компанія виступає в якості податкового агента щодо своїх працівників (і будь-яких інших фізичних осіб, яким вона здійснює платежі, якщо вони не зареєстровані як приватні підприємці).

Це означає, що до обов’язків компанії відноситься нарахування / утримання та сплата певних податків для фізичних осіб.

Зокрема, заробітна плата обкладається двома податками – податком з доходів фізичних осіб (ПДФО) і військовим збором, які сумарно складають 19,5% від заробітної плати, а також єдиний соціальний внесок в розмірі 22%.

II. Спрощена система оподаткуванняможе бути обрана платником податків замість податку на прибуток підприємств. Вона орієнтована на підтримку малого і середнього бізнесу і передбачає наступні варіанти:

Крім єдиного податку підприємець, який використовує спрощену систему оподаткування, сплачує єдиний соціальний внесок «за себе» (в розмірі не менше 1039 грн. або 39 дол. США на місяць).

Важливо! Податковий кодекс України встановлює ряд обмежень щодо застосування спрощеної системи оподаткування для деяких видів діяльності, а також для деяких компаній; мета таких обмежень – забезпечити соціальну та економічну справедливість і не допустити зловживань спрощеною системою оподаткування для фактичного ухилення від сплати податків.

Так, наприклад, компанія, яка більш ніж на 25% належить юридичній особі, що використовує загальну систему оподаткування, не може скористатися спрощеною системою оподаткування.

Оподаткування представництв нерезидентів

Представництво іноземної компанії в Україні для цілей оподаткування розглядається як окремий платник податків (хоча і не має статусу самостійної юридичної особи).

Тому представництво зобов’язане вести облік всіх своїх операцій в Україні, за аналогією з українською компанією, і сплачувати податок на прибуток, отриманий в Україні, а також ПДВ (при здійсненні оподатковуваних операцій на суму понад 1 000 000 гривень або 37 000 доларів на рік).

5. Ліцензії та дозволи

В залежності від характеру господарської діяльності від компанії може вимагатися отримання певних дозволів, серед яких найбільш поширеними є наступні:

– дозвіл Державної архітектурно-будівельної інспекції на виконання будь-якого істотного будівництва;

– дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки;

– дозвіл на експлуатацію обладнання підвищеної небезпеки;

– дозвіл на розміщення зовнішньої реклами;

– дозвіл на експлуатацію радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв;

– дозвіл на спеціальне використання ресурсів (водних і т.д.);

– дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря;

– різноманітні сертифікати відповідності та свідоцтва про визнання відповідності;

– висновок з оцінки впливу на довкілля і інші.

Крім видів діяльності, які вимагають дозвільної документації, в Україні також діє більш сувора i складна процедура ліцензування деяких видів діяльності.

Ліцензуванню підлягають біля 30 видів діяльності, найбільш поширені з яких такі:

– фінансові послуги (включаючи страхування);

– банківська діяльність;

– пасажирські перевезення;

– виробництво алкогольних напоїв і тютюнових виробів та торгівля такою продукцією;

– діяльність у сфері телебачення та радіомовлення;

– будівництво істотних об’єктів;

– виробництво, імпорт, торгівля лікарськими препаратами.

6. BEPS в Україні

Україна частково приєдналася до плану BEPS (Base erosion and profit shifting – план дій щодо протидії розмиванню бази та виводу прибутків з-під оподаткування, прийнятий Організацією економічного співробітництва та розвитку).

У зв`язку з цим, починаючи з 2022 року в Україні мають бути запроваджені правила CFC (“Controlled Foreign Corporations”): прибуток контрольованої іноземної компанії буде обкладатися податком в Україні, якщо фізична (або юридична) особа, яка контролює таку іноземну компанію, є податковим резидентом в Україні.

При цьому, оскільки Україна не підписала відповідну MCAA угоду, автоматичний обмін фінансовою інформацією (AOEI) в Україні не застосовується.