«Спасіння потопаючих – справа рук власне потопаючих»: деякі особливості нарахування пенсій українським морякам, які працюють на іноземних суднах

Ні для кого не секрет, що одним з показників стабільності стану економічного розвитку держави є належне фінансове забезпечення громадян пенсійного віку за допомогою пенсійної системи, яка функціонує належним чином. На жаль, у цьому показнику Україна ще досить далека від ідеалу.

До числа верств населення, які, у більшості випадків, залишаються поза сферою застосування сучасної вітчизняної пенсійної системи, безумовно, належать українські моряки.

Справа в тому, що згідно із положеннями Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (надалі – «Закон») право на отримання пенсій [тут і далі маються на увазі як пенсії за віком, так і за інвалідністю і у зв’язку із втратою годувальника] за рахунок солідарної системи пенсійного страхування (тобто, за рахунок коштів Пенсійного фонду України) мають виключно ті громадяни, які є застрахованими в системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування у порядку, передбаченому Законом, і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж (тобто, період, впродовж якого особа підлягала вказаному страхуванню). При цьому загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню відповідно з положеннями вказаного Закону підлягають громадяни, які працюють в Україні на підприємствах, створених згідно із законодавством України або їхніх філіях/представництвах за кордоном, а також у представництвах іноземних підприємств, які функціонують на території України (у такому випадку вказані роботодавці платять у Пенсійний фонд України відповідні страхові внески, чим забезпечують накопичення страхового стажу своїх працівників, необхідного для нарахування відповідних пенсій).

Втім, як відомо, в переважній більшості випадків українські моряки працюють на суднах під іноземним прапором, що належать іноземним компаніям, які і виступають в якості роботодавців у відносинах з моряками. Зрозуміло, що іноземні компанії – судновласники не платять жодних страхових внесків до Пенсійного фонду України, у зв’язку з чим період роботи українського моряка на іноземному судні, як правило, не включається до складу страхового стажу такого моряка і не приймається до уваги при розрахунку пенсії останнього.

Зрозуміло, що описана ситуація є вкрай несприятливою як для моряків (які не мають можливості використовувати свій стаж роботи на іноземних суднах з метою збільшення розміру пенсій), так і держави (через недоотримання страхових внесків у Пенсійний фонд).

У цій статті розглядаються основні варіанти вирішення проблеми обліку стажу роботи моряків на іноземних суднах при обчисленні пенсій в Україні.

Зарахування страхового стажу, розрахованого за законодавством іноземної держави:

Описуючи варіанти вирішення вищевказаної проблеми, варто, перш за все, зазначити, що на міжнародному рівні питання пенсійного забезпечення працівників-мігрантів (тобто осіб, які працюють за межами держави свого громадянства) врегульовано міждержавними (двох – і багатосторонніми) угодами про співпрацю в сфері соціального захисту, які, як правило, передбачають взаємний облік страхового стажу особи, накопиченого за законодавством однієї договірної держави, при визначенні розміру пенсії у другій договірній державі – за місцем основного проживання такої особи.

Зокрема, на сьогоднішній день Україною укладені міжнародні угоди, які передбачають можливість обліку страхового стажу громадянина впродовж усієї роботи за кордоном при обчисленні розміру пенсії в Україні, з наступними країнами: Азербайджан, Білорусь, Вірменія, Грузія, Іспанія, Казахстан, Киргизстан, Росія, Таджикістан, Туркменістан, Узбекістан, Чехія.

Таким чином, якщо моряк працює на судні, що належить компанії – резиденту однієї з вищезгаданих країн, і зазначена компанія (як роботодавець моряка) сплачує відповідні страхові внески в систему пенсійного забезпечення зазначеної країнизгідно з її національним законодавством, тобто формує страховий стаж моряка, то такий моряк може претендувати на облік зазначеного страхового стажу при визначенні розміру пенсій в Україні, керуючись положеннями вищевказаних міжнародних угод.

Втім, описаний вище варіант вирішення проблеми пенсійного забезпечення вітчизняних моряків має дуже обмежену сферу застосування, у зв'язку з чим не може розцінюватися як загальнодоступна «панацея».

Добровільна участь моряків у солідарній системі пенсійного страхування:

Іншим варіантом вирішення проблеми обліку періоду роботи вітчизняних моряків на іноземних суднах при обчисленні пенсій в Україні є добровільна участь моряків у солідарній системі пенсійного страхування, право на яку передбачено Законом, та яка відповідно до положень Закону надає можливість на отримання пенсій за рахунок коштів Пенсійного фонду України.

Зазначена добровільна участь реалізується шляхом укладення договору про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування між відповідним моряком та територіальним органом Пенсійного фонду України за місцем проживання останнього, а також шляхом добровільної сплати страхових внесків до Пенсійного фонду зазначеним моряком у порядку і в розмірах, передбачених договором.

Більше того, з метою забезпечення максимального сприяння громадянам, які працюють за кордоном (в тому числі, морякам), щодо добровільної участі у солідарній системі пенсійного страхування, Пенсійним фондом України був розроблений спеціальний порядок [Порядок добровільної участі у солідарній системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування громадян України, які працюють за межами України, затверджений Постановою Правління Пенсійного фонду України від 10.03.2009 р. № 10-1], який передбачає спрощену процедуру реалізації вказаної добровільної участі.

Так, вказаний вище Порядок передбачає наступний алгоритм реалізації добровільної участі у солідарній системі пенсійного страхування:

• 1-й етап: Подача заявки (встановленого зразка) на добровільну участь у системі пенсійного страхування до територіального органу Пенсійного фонду за місцем проживання моряка (шляхом надсилання поштою або шляхом особистого візиту). Вищезазначений Порядок також передбачає потенційну можливість подачі заявки в електронному вигляді через мережу Інтернет, а також шляхом телефонного дзвінка в контакт-центр Пенсійного фонду (з метою спрощення процедури подачі заявки особами, які перебувають за кордоном), втім, практичний механізм реалізації зазначених варіантів подачі заявки станом на сьогоднішній день ще не втілено в життя.

• 2-й етап: Укладення договору (встановленого зразка) про добровільну участь у системі пенсійного страхування.

• 3-й етап: Сплата страхових внесків. Страхові внески можуть сплачуватися як за майбутні періоди (після укладення договору про добровільну участь) – оплата повинна здійснюватися щокварталу (не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом), так і за попередні періоди (до моменту укладення договору, але не раніше 01.01.2004) – єдиним платежем протягом 10 днів з моменту укладення договору.

Розмір страхових внесків (що прямо впливатиме на подальший розмір пенсій) визначається договором про добровільну участь, але не може бути менше мінімального розміру, який розраховується як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, передбаченого законодавством про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування на відповідний період, і більше, ніж максимальний розмір, який розраховується як добуток максимальної бази для нарахування внесків (становить 17 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за відповідний період) на розмір страхового внеску, передбаченого законодавством про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування на відповідний період [Станом на момент підготовки цієї статі мінімальний розмір страхового внеску за договором на добровільну участь у солідарній системі пенсійного страхування (у розрахунку на 1 місяць) становить 365,86 грн., а максимальний 6 219,69 грн.].

Вищевказаний порядок також передбачає можливість особи, яка виявила намір прийняти добровільну участь у солідарній системі пенсійного забезпечення, почати сплачувати страхові внески до моменту подачі заяви до Пенсійного фонду і укладення договору про добровільну участь (такі страхові внески також будуть враховуватись при обчисленні страхового стажу особи), втім, у такому випадку договір повинен бути укладений не пізніше ніж впродовж 1 року з дати здійснення першого платежу.

Страхові внески сплачуються впродовж року, узгодженого в договорі про добровільну участь, який не може бути менше 1 року.

Страхові внески сплачуються на відповідні банківські рахунки Пенсійного фонду України (в тому числі, є можливість сплати вказаних внесків в іноземній валюті на спеціальні валютні рахунки).

Період сплати страхових внесків за договором про добровільну участь зараховується в страховий стаж особи, який враховується при розрахунку розміру всіх пенсій, що виплачуються за рахунок коштів солідарної системи пенсійного забезпечення (тобто, пенсій за віком, по інвалідності та у випадку втрати годувальника).

Участь моряків у накопичувальній системі пенсійного забезпечення:

Якщо відповідний моряк з якоїсь причини не бажає брати добровільну участь у солідарній системі пенсійного забезпечення, або якщо розмір пенсії, на яку такий моряк може розраховувати, виходячи з правил солідарної системи, не є достатнім для моряка, останній має можливість подбати про своє додаткове пенсійне забезпечення шляхом участі у накопичувальній системі [Кожна особа може взяти участь у накопичувальній системі пенсійного забезпечення як в додаток, так і замість добровільної участі у солідарній системі (за вибором особи)].

Варто зазначити, що участь у накопичувальній системі пенсійного забезпечення не передбачає збільшення розміру базових пенсій, що виплачуються в рамках солідарної системи (пенсій за віком, по інвалідності та у випадку втрати годувальника), проте надає можливість отримання альтернативних пенсійних виплат, таких як:
– одноразові пенсійні виплати;
– пенсії на певний термін;
– довічні пенсії.

Участь у накопичувальній системі може реалізовуватись в одній з наступних форм:

• Відкриття індивідуального накопичувального пенсійного рахунку моряка в Накопичувальному фонді Пенсійного фонду України (за рахунок пенсійних коштів, акумульованих моряком на зазначеному рахунку, територіальний орган Пенсійного фонду України здійснює одноразові пенсійні виплати).
• Відкриття індивідуального пенсійного рахунку у відповідному недержавному пенсійному фонді (за рахунок пенсійних коштів, акумульованих моряком на зазначеному рахунку, адміністратор відповідного недержавного пенсійного фонду здійснює одноразові пенсійні виплати та виплату пенсій на визначений термін).
• Укладення договору страхування довічної пенсії з відповідною страховою компанією (відповідна страхова компанія здійснює виплату довічної пенсії за рахунок пенсійних коштів, акумульованих моряком на відповідному індивідуальному накопичувальному рахунку, відкритому в Накопичувальному фонді Пенсійного фонду України або в недержавному пенсійному фонді (див. вище).
• Відкриття пенсійного депозитного рахунку у відповідній банківській установі (відповідна банківська установа здійснює одноразові пенсійні виплати, а також виплату пенсій на визначений термін за рахунок коштів, акумульованих моряком на зазначеному депозитному рахунку).

Варто зазначити, що участь у накопичувальній системі пенсійного забезпечення, з одного боку, дозволяє особі збільшити розмір майбутніх пенсійних виплат порівняно з пенсійними виплатами, передбаченими солідарною системою, і, тим самим, забезпечити більш надійне фінансове підґрунтя на період втрати працездатності.

З іншого боку, на сьогоднішній день рівень фінансової стійкості і надійності недержавних фінансових установ (зокрема, недержавних пенсійних фондів, страхових компаній, банківських установ), а, отже, і рівень довіри населення зазначеним установам, на жаль, залишає бажати кращого. У зв’язку з цим, участь у накопичувальній системі пенсійного забезпечення поки не користується значною популярністю серед українських громадян.

У світлі описаної вище ситуації, з нашої точки зору, найбільш універсальним і прийнятним для моряків варіантом вирішення проблеми обліку стажу роботи на іноземних суднах для обчислення пенсійних виплат на території України є добровільна участь у солідарній системі пенсійного страхування, оскільки зазначений варіант, з одного боку, надає морякам гарантії отримання базового пенсійного забезпечення на рівні, не гірше ніж громадяни, що працюють на території України, а, з іншого боку, є загальнодоступним (на відміну від варіанту зарахування страхового стажу, розрахованого за законодавством іноземної держави, відповідно до міжнародної угоди) і при цьому не потребує значних фінансових витрат і не пов’язаний із серйозними фінансовими ризиками (на відміну від варіанту участі в накопичувальній системі пенсійного забезпечення).