Прийняття Закону України «Про Митний тариф України»

4 червня 2020 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про Митний тариф України», який набуває чинності 1 липня 2020 року.

Даний закон встановлює Митний тариф України під яким розуміється ввізне мито на товари, що ввозяться на митну територію України, систематизовані відповідно до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), складеної на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів (ГТ).

Прийняття даного закону викликано необхідністю приведення товарної номенклатури, яка була побудована на застарілій ГТ 2012 року в відповідність з ГТ 2017 року на виконання міжнародних зобов’язань України, взятих в рамках Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів, а також з урахуванням зобов’язань перед Світовою організацією торгівлі.

При цьому зміна самих ставок ввізного мита на товари не передбачена. Зміни стосуються лише класифікації, опису та додаткових одиниць виміру та обліку окремих товарів.

Новелами закону, на думку авторів, є:

– уточнення порядку встановлення або зміни ставок ввізного мита;

– облік останніх змін до Митного тарифу України, передбачених Законом України від 19.12.2019р. № 402-ІX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства про видобуток бурштину та інших корисних копалин» та Законом України від 16.01.2020 р № 465-ІX «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних і логічних неузгодженостей у податковому законодавстві»;

– застосування з 1 квітня 2021 року в якості додаткових одиниць виміру та обліку для природного газу енергетичних одиниць (тис. кВт год).

Очікується, що прийняття Закону сприятиме:

– виконанню Україною міжнародних зобов’язань, взятих в рамках Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів;

– адаптації статистичної системи України до міжнародних методів, стандартів та класифікації;

– спрощенню зіставлення та аналізу статистичних даних, особливо тих, які відносяться до міжнародної торгівлі та обмін якими відбувається в рамках міжнародних домовленостей або ведення міжнародних торгових переговорів;

– гармонізації заходів нетарифного регулювання з питань безпеки харчування, охорони навколишнього середовища, контролю імпорту та експорту наркотичних речовин, прекурсорів, військових товарів, товарів подвійного призначення і т.д.;

– зменшенню витрат, пов’язаних з необхідністю повторного опису, класифікації та кодування товарів при їх переведенні з однієї системи в іншу в процесі міжнародної торгівлі, і прискоренню та спрощенню процедури митного оформлення товарів під час здійснення зовнішньоторговельних операцій.