Прецедент по дифамації в Інтернеті

12 листопада 2019 року Великою палатою Верховного суду був прийнятий значимий прецедент із залучення електронних засобів масової інформації за поширення недостовірної інформації.

Звертаємо Вашу увагу, що до винесення зазначеного прецедентного рішення залучити електронні видання до відповідальності було практично неможливо (в тому числі і через реєстрації їхніх власників поза територією України).

Примітка: звертаємо Вашу увагу, що рішення Великої палати Верховного суду є прецедентним і обов’язковим до застосування всіма нижчими судами.

В рамках інформування про новели дозволу зазначеної спірної ситуації, просимо взяти до уваги наступну інформацію.

12 листопада 2019 року під час розгляду господарської справи № 904/4494/18 Велика палата Верховного суду визначила, хто є належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в Інтернеті.

Суть спору

Позивач звернувся до суду з вимогою до телеканалу спростувати недостовірну інформацію і стягнути моральну шкоду за поширення такої інформації.

Велика Палата вказала, що належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник сайту, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві.

Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу або місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайту – вільним, належним відповідачем є власник вебсайту, на якому розміщений зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації.

Нормативне регулювання

Згідно ст. 1 Закону “Про авторське право та суміжні права” власником вебсайту є особа, яка є власником облікового запису і встановлює порядок і умови його використання.

Відповідно до ч. 11 ст. 52-1 Закону “Про авторське право та суміжні права” власники вебсайтів і постачальники послуг хостингу, крім фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, зобов’язані розміщувати у вільному доступі на власних вебсайтах та (або) в публічних базах даних записів про доменні імена (WHOIS) таку достовірну інформацію про себе:

• повне ім’я або найменування власника сайту і постачальника послуг хостингу;
• повна адреса місця проживання або місцезнаходження власника сайту і постачальника послуг хостингу;
• контактну інформацію власника сайту і постачальника послуг хостингу, в тому числі адресу електронної пошти, номер телефону, за якими із ними можливо оперативно зв’язатися.

Висновок: вказане рішення БП ВСУ дає реальну можливість ефективно пред’являти позови і притягати до відповідальності електронні засоби масової інформації.

Примітка:

Дані про власника веб можуть бути витребувані відповідно до положень процесуального законодавства у адміністратора системи реєстрації та обліку доменних назв та адреси українського сегмента мережі Інтернет.

Зокрема, запит на отримання інформації про власника сайту може бути зроблений на адресу:

Hostmaster по домену .ua,

“Українського мережевого інформаційного центру” по домену .ua і в тому числі по домену .ukr.