Фіксування та відшкодування збитків, спричинених внаслідок воєнних дій суб`єктам господарювання

Впродовж усього періоду з початку воєнної агресії Російської Федерації проти України, ми продовжуємо слідкувати за змінами у законодавстві та актуальними питаннями, що можуть постати перед нашими клієнтами.

Наразі в деяких регіонах України виникають питання щодо потенційного фіксування та відшкодування збитків, спричинених внаслідок воєнних дій, зокрема, внаслідок потенційного знищення або пошкодження майна підприємств.

ХТО І ЗА ЯКОЮ ПРОЦЕДУРОЮ ЗОБОВ’ЯЗАНИЙ КОМПЕНСУВАТИ ЗБИТКИ, СПРИЧИНЕНІ ВОЄНИМИ ДІЯМИ?

Перш за все варто зазначити, що відповідно до міжнародної Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі, забороняється знищення або захоплення майна без військової на те необхідності.

Разом із тим, станом на сьогодні ні на міжнародному рівні, ні в національному законодавстві України не передбачені єдині та однозначні спеціальні правила щодо компенсації збитків, завданих суб’єктам господарювання внаслідок знищення майна в ході воєнних дій, зокрема, не визначено, хто саме повинен відшкодовувати такі збитки, за якою процедурою та який судовий орган уповноважений розглядати такі спори.

В українських судах позови проти іноземних держав (зокрема, РФ) можуть розглядатися виключно за згодою компетентних органів такої іноземної держави (ст. 79 Закону України «Про міжнародне приватне право»).

Суто з теоретичної точки зору, позови окремих суб’єктів господарювання про відшкодування збитків проти Уряду РФ потенційно можуть розглядатися в судових органах самої РФ, але станом на сьогодні такий сценарій розвитку подій вбачається вкрай малоймовірним.

Ще одним потенційно можливим механізмом відшкодування шкоди може бути подання позову проти РФ до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). Разом із тим, відносно цього механізму варто враховувати наступні аспекти:

* Базовий принцип Європейської конвенції з прав людини, на підставі якої здійснює своє правосуддя ЄСПЛ, полягає в тому, що позов подається до країни, яка здійснює юрисдикцію на відповідній території.

Тобто за загальним правилом, якщо права було порушено на території України, то позов має бути поданий до України. Але з іншого боку, у ситуації військової агресії РФ на території України, очевидною є відсутність вини України у заподіянні шкоди.

Тому у практиці ЄСПЛ є певні виключення щодо ситуацій збройних конфліктів, але у цьому вона не є однозначною: є випадки, коли винною визнавали країну агресора, але є і протилежна практика.

Так, наприклад, у 2015 році Україна на рівні Верховної Ради зробила заяву про відступ від Конвенції та неможливість здійснювати свою повну юрисдикцію у зоні АТО, про що повідомила численні міжнародні організації. З того моменту ця відмова спростила заявникам обґрунтування визначення РФ як відповідача, який фактично здійснює юрисдикцію в зоні АТО.

У ситуації, яка стосується сьогоднішньої війни, наразі Україна поки що не прийняла офіційних актів щодо визначення захоплених з 24 лютого територій хоча б тимчасово окупованими, не зробила офіційних заяв про відмову від юрисдикції щодо будь-яких територій і т.д.

Отже, на сьогодні при поданні позову до ЄСПЛ існує певний ризик відмови, пов`язаний зі складнощами визначення РФ як відповідача, який здійснював ефективний контроль над відповідною територію, де сталася подія.

* Також за загальним правилом, зверненню із позовом до ЄСПЛ повинно передувати проходження усіх судових інстанцій на національному рівні у країні відповідача. Але у випадках позовів до держави-агресора, ЄСПЛ на практиці часто робить виключення та приймає позови без проходження національних судів за умов детального обґрунтування неможливості та неефективності звернення до суду у країні агресора. Але в такому випадку позов до ЄСПЛ повинен бути поданий не пізніше, ніж через 4 місяці з дати завдання шкоди майну.

Варто також враховувати, що у зв’язку із виключенням РФ зі складу Ради Європи, 22 березня 2022 року ЄСПЛ прийняв резолюцію, відповідно до якої Росія перестає бути учасницею Європейської конвенції з прав людини з 16 вересня 2022 року. Це значить, що ЄСПЛ зможе приймати та розглядати заяви проти РФ виключно щодо порушень, які мали місце до 16 вересня 2022 року.

Таким чином, станом на сьогоднішній день спеціальний законодавчий механізм відшкодування збитків, завданих внаслідок знищення або пошкодження майна підприємств в ході воєнної агресії РФ на території України, відсутній. Втім, такий механізм може бути затверджений в майбутньому.

У світлі всього вищевикладеного, на даний момент важливим аспектом захисту прав та інтересів бізнесу в умовах ведення бойових дій є розробка алгоритму та процедури документальної фіксації фактів пошкодження або знищення майна внаслідок воєнної агресії РФ, які в майбутньому можуть бути використані в процесі відшкодування збитків, завданих таким пошкодженням або знищенням.

КАБМІН ЗАТВЕРДИВ ПОРЯДОК ВИЗНАЧЕННЯ ЗБИТКІВ, СПРИЧИНЕНИХ ВОЄННИМИ ДІЯМИ, ЯКИЙ ПОКИ ЩО НЕ ПРАЦЮЄ НА ПРАКТИЦІ

20.03.2022 р. Кабмін своєю Постановою № 326 затвердив Порядок визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації¹.

Цей Порядок не регулює питання щодо процедури відшкодування зазначених збитків, а покликаний лише врегулювати процедуру їх визначення, що в подальшому потенційно можна буде використовувати для доведення факту збитків з метою їх відшкодування.

Зокрема, зазначений Порядок визначає в якості одного із напрямків таких збитків економічні втрати підприємств усіх форм власності внаслідок знищення та пошкодження їх майна, а також упущену вигоду від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності, в тому числі, втрати від неоплачених товарів, робіт та послуг, наданих / спожитих на тимчасово окупованих територіях.

Відповідальними за централізоване визначення таких збитків, відповідно до Порядку, є відповідні обласні державні (військові) адміністрації.

Втім, згідно з зазначеним Порядком, визначення таких збитків повинно відбуватись на підставі спеціальної методики, яка станом на сьогодні поки що відсутня, але повинна бути затверджена спільним наказом Мінекономіки та Фонду державного майна, за погодженням з Мінреінтеграції.

Таким чином, станом на сьогоднішній день вказаний Порядок на практиці поки що не працює, але, можливо, запрацює в найближчому майбутньому.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО АЛГОРИТМУ ФІКСАЦІЇ ФАКТІВ ПОТЕНЦІЙНОГО ЗНИЩЕННЯ АБО ПОШКОДЖЕННЯ МАЙНА ВНАСЛІДОК ВОЄННИХ ДІЙ

З урахуванням всього вищевикладеного, в умовах відсутності чіткого законодавчого регулювання, на наш погляд, який базується на загальних вимогах законодавства та практичних аспектах, у разі пошкодження або знищення майна підприємства внаслідок бойових дій, рекомендованим на сьогодні є наступний алгоритм:

Звернутися до органів Державної служби з надзвичайних ситуацій (ДСНС)

Вказаний орган не тільки усуває пожежі та аварії, але й усуває їх наслідки та знешкоджує боєприпаси. За результатам своїх дій, ДСНС складає відповідний акт, копію якого підприємство доцільно отримати та зберігати.

Звернутися до поліції

Органи національної поліції розглядають заяву про вчинення злочину, фіксують факти, роблять огляд місця події та відкривають провадження у кримінальній справі (зокрема, за статтею 438 Кримінального кодексу України – «Порушення звичаїв війни»).

За результатами звернення, органи національної поліції надають витяг з ЄРДР, який підприємству доцільно зберігати.

Максимально зафіксувати та задокументувати завдані руйнування/пошкодження силами підприємства, зокрема:

3.1. Самостійно скласти відповідний акт знищення / пошкодження майна з фотофіксацією, прив’язками до місцевості та схемами. До складання (підписання) цього акту доцільно залучити не тільки працівників підприємства, але й незалежних свідків, представників органів державної влади (військової адміністрації), місцевого самоврядування тощо.

3.2. Створити наказом по підприємству спеціальну інвентаризаційну комісію, якій буде доручено проведення інвентаризації для встановлення факту пошкодження / ліквідації основних засобів та товарно-матеріальних цінностей підприємства (для наступного відображення в фінансовій звітності). Результати роботи цієї комісії повинні максимально фіксуватись протоколами, наказами, доповідними записками тощо.

3.3. Забезпечити пошук та зберігання максимальної кількості публікацій у ЗМІ, які будуть підтверджувати відповідну подію, яка привела до пошкодження / знищення майна підприємства.

3.4. Ретельно зберігати всі наведені вище документи та докази, разом із правовстановлюючими документами на пошкоджені / знищені активи підприємства.

Опціонально (та за наявності такої можливості) можна також додатково замовити проведення оцінки розміру завданих збитків професійним оцінювачем

Вищевказані рекомендації є базовими та можуть доповнюватись відповідно до типу пошкодженого об’єкту (наприклад, отримання звіту про обстеження технічного стану будівлі), по мірі впровадження нових законодавчих процедур (національних або міжнародних), економічної галузі підприємства, або потребувати додаткових заходів в конкретних випадках.

1 https://ips.ligazakon.net/document/view/KP220326?an=1