Скасування акта про трудові перевірки

Шостий апеляційний адміністративний суд (м.Київ) визнав нечинним Постанова Кабінету Міністрів України від 29.04.2017 року № 295, яким затверджено Порядок проведення перевірок додержання законодавства про працю (далі – Постанова про трудові перевірках).

Нагадаємо, що Постанова про трудові перевірки орієнтована на виявлення неоформлених трудових відносин, неофіційних трудових доходів та інших кричущих порушень у відносинах «працівник-роботодавець». Ця Постанова надала інспекціям праці набагато ширші повноваження і можливості при перевірці підприємств і приватних підприємців у порівнянні з тими, які були передбачені в законодавстві раніше, а саме:

– право проводити трудові перевірки було надано не тільки територіальним органам Держпраці, але і делеговане спеціальним інспекторам місцевого самоврядування (міськрад і сільрад) – мабуть, таким способом було задумано компенсувати дефіцит кадрів перевіряючих і при цьому ж максимально широко охопити бізнес;

– дуже широкі можливості для проведення несподіваної (без повідомлення суб’єкта господарювання) позапланової перевірки (або, якщо висловлюватися мовою Постанови, інспекційного відвідування) бізнесу, – наприклад, підставою для відвідування інспектором праці могла стати інформація про порушення, отримана зі ЗМІ, – тобто, була закладена правова база під ефект несподіванки, і нагрянути з перевіркою могли у будь-яку хвилину;

– дуже широкі повноваження інспекторів, в тому числі, право доступу до будь-яких приміщеннь підприємства у будь-який час доби (!) – а не тільки в робочий час, право вивчати будь-які документи – а не тільки ті, що прямо відносяться до предмету перевірки; право вести приватні бесіди з працівниками (чого законодавстві раніше прямо не встановлював) і т.д.;

– дуже обмежені підстави для недопуску інспектора до перевірки та дуже високий штраф за недопуск інспектора до перевірки / інспекції, а також, в цілому, дуже високі штрафи за виявлені порушення.

Що означає рішення апеляційного суду про визнання Постанови нечинним?

Згідно зі статтею 265 Кодексу адміністративного судочинства України, з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання нормативно-правового акта нечинним, він втрачає силу.

Підкреслимо, що рішення від 14 травня – це рішення апеляції (другої інстанції), яка набирає чинності з моменту його прийняття.

Касаційне оскарження цього рішення можливе, однак, на даний момент рішення в силі, а Постанова про трудові перевірки НЕ ДІЄ.

Таким чином, в даний момент діють загальні правила, встановлені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі – Закон про перевірки):

1) перевірки дотримання трудових прав працівників проводитися можуть, однак, саме інспекціями праці (територіальними органами Держпраці), але не спеціальними інспекторами виконкомів.

2) якщо перевірки носять плановий характер, то суб’єкти господарювання повинні бути попереджені про них за 10 днів;

3) якщо перевірки носять позаплановий характер, то суб’єкт господарювання має право знати підставу для такої перевірки, і якщо ця підстава не пов’язана з помилками в документах, які були подані раніше, наприклад, під час планової перевірки, то позапланова перевірка може здійснюватися лише на підставі рішення безпосередньо Держпраці (Держпраці або Державна служба України по вопросам праці) про погодження позапланової перевірки; а якщо суб’єкту господарювання копія такого рішення не пред’являється – він в силу прямої вказівки в статті 6 Закону має право до перевірки посадових осіб не допускати;

4) перевірки можуть проводитися тільки в робочий час;

5) всі інші гарантії для суб’єктів господарювання, встановлені Законом про перевірки, також діють в повній мірі і без обмежень.

Ми будемо стежити за ходом касаційного оскарження, яке, ймовірно, піде, і додатково поінформуємо про зміни.