Новий закон про ЖКГ

09.11.2017 року Верховною Радою України був прийнятий закон «Про житлово-комунальні послуги» (далі по тексту Закон), який кардинально змінив систему оформлення правовідносин у зазначеній сфері.

Нижче ми спробуємо зупинитися на деяких найголовніших змінах, що стосуються надання та, відповідно, споживання комунальних послуг.

Так Закон передбачає чотири моделі відносин споживачів багатоквартирного будинку з особами, що надають комунальні послуги:

1. Індивідуальний договір.

Власник квартири укладає прямий договір з постачальником послуг (водоканал, теплокомуненерго і т.д.), і останній повністю відповідає за якість послуг, що надаються. В такому випадку споживачеві доведеться платити не тільки за саму послугу (куб води або газу), але і оплачувати монополісту обслуговування внутрішньобудинкової мережі, а також платити за те, що він обслуговує вас як споживача в будинку: розподіляє свідчення внутрішньобудинкових лічильників між квартирами, здає на перевірку квартирні лічильники і т.д. Все це увійде в плату за абонентське обслуговування, яка законом вводиться тільки для індивідуальних договорів, інші варіанти відносин з монополістом абонентської плати не передбачають.

Тезово:

• з кожним окремим власником
• відповідальність виконавця за якість послуги “до крану”
• стягується плата за абонобслуговування
• стягується плата за обслуговування, поточний ремонт “внутрішньобудинкових комунікацій” (договірна),
• єдино можливий варіант для газо- і електропостачання

2. Колективний договір.

Колективний договір від імені кожного споживача і за його рахунок укладає уповноважена особа, тобто ОСББ (об’єднання співвласників багатоквартирного будинку). У цьому випадку власник квартири зберігає персональну відповідальність перед монополістом за своєчасну оплату комунальних послуг, однак монополіст не відповідає за обслуговування внутрішньобудинкових мереж, цим займається ОСББ.

3. Колективний користувач.

ОСББ укладає договір з монополістом від свого імені як юридична особа. В такому випадку відповідальність монополіста за надану послугу закінчується на вході в будинок, а розподілом послуги всередині будинку займається ОСББ. Воно ж і відповідає за оплату послуг всіх мешканців. Тобто, якщо мешканці будинку не платитимуть і ОСББ не зможе розрахуватися з монополістом, постачальник завжди зможе відключити послугу на вході в будинок.

Тезово:

• з усіма власниками в особі керуючого / іншої особи або з колективним споживачем (ОСББ)
• відповідальність виконавця до «входу в будинок»
• не стягується плата за абонобслуговування
• не стягується плата за обслуговування, поточний ремонт внутрішньобудинкових комунікацій “(договірна).

4. Варіант проміжний.

Протягом року жителі будинків повинні зібратися і прийняти рішення з приводу управителя. В цей час продовжують діяти індивідуальні договори з постачальниками комунальних послуг, проте за внутрішньобудинкові мережі ніхто відповідальності не несе. Тобто при неякісної послуги (холодна батарея або низький тиск газу) монополіст завжди зможе послатися на проблеми всередині будинку, і жителі будуть змушені самі усувати проблему. Якщо ж протягом року власники квартир не визначаться з управителем, їм його призначить райдержадміністрація.

Таким чином, закон визначив нововведення – два типи споживачів – індивідуальний (який уклав договір на індивідуальній основі) і колективний (юридична особа: ОСББ чи управитель). Індивідуального споживача плату за послугу нараховує постачальник такої послуги. Послуга роботи з рахунками та договорами для індивідуального споживача не буде безкоштовною. Колективний споживач самостійно повинен буде розподіляти, хто і скільки послуги спожив і, відповідно, виставляти рахунки за таке споживання.

Зазначені нововведення вводяться в дію з 10.06.2018 року (після 6 місяців з моменту вступу в силу закону. Нагадуємо, що закон вступив в силу на наступний день після його опублікування, а саме 10.12.2017 року. Частково закон вводиться в дію з 01.05 .2019 року, а положення, пов’язані з пільгами по оплаті комунальних послуг та положення щодо професійної атестації управителя житлового будинку – з 01.01.2019 року).

Особи, які заборгували за комунальні послуги, будуть змушені платити пеню в розмірі 0,01% за кожен день прострочення.

    Закон передбачає право виконавця комунальної послуги обмежити (припинити) її надання конкретному споживачеві в багатоквартирному будинку, причому незалежно від обраної моделі організації договірних відносин. Отже, навіть при колективному договорі надання послуги може бути призупинено тільки конкретному боржнику.

Більш того, закон чітко визначає процедуру такого припинення – зокрема, виконавець повинен щонайменше за 30 днів попередити боржника про майбутнє відключення, і тим самим дати можливість або погасити борг, або оскаржити правомірність припинення надання послуги.

Крім того, Закон дозволяє виконавцям комунальних послуг припиняти їх надання тим споживачам, які відмовилися укладати договори про надання комунальних послуг. Однак слід пам’ятати, що споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору абз. 2 ч. 1 ст. 9; ч. 5 ст. 13 Закону.

З метою сприйняття процедури отримання та оплати комунальних послуг необхідно зупинитися на ряді положень іншого нового закону – закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», прийнятого 22.06.2017 року.

Так, відповідно до Закону, рахунки на оплату наданої комунальної послуги формуються виконавцем або певної власником (співвласниками) іншою особою, яка здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, на основі показань вузла комерційного обліку відповідної комунальної послуги (лічильника).

У разі якщо в будівлі нараховуються два і більше споживачів, інформація про обсяги спожитої комунальної послуги надається також щодо будівлі в цілому.

У будівлях обсяг відповідної комунальної послуги, визначений за допомогою вузла комерційного обліку (а у випадках, передбачених Законом – по розрахунковому або середньому споживанню), розподіляється між усіма споживачами з урахуванням показань лічильників.

При цьому для цілей розподільного обліку права і обов’язки споживачів поширюються також на власників майнових прав на об’єкти нерухомого майна в закінченої будівництвом будівлі, право власності на які не зареєстровано.

Якщо встановлено факт несанкціонованого втручання окремих споживачів у внутрібудинкову систему опалення та/або гарячого водопостачання, яка використовується для цілей опалення, яке призвело до її розбалансування, обсяг теплової енергії або гарячої води, необхідний для досягнення нормативної температури в приміщенні (приміщеннях), перерозподіляється на таких споживачів.

В іншому випадку такий обсяг теплової енергії або гарячої води перерозподіляється пропорційно до площі (обсягу) квартир (інших приміщень) на споживачів, житлові приміщення яких не оснащені лічильниками.

У разі якщо приміщення всіх споживачів в будівлі оснащені лічильниками гарячої, питної води, загальний обсяг спожитої в будівлі відповідно гарячої, питної води (крім обсягу, витраченого на загальнобудинкові потреби) розподіляється між споживачами згідно з обсягом споживання за показаннями лічильників.

Якщо виникає відмінність між показаннями лічильника і обсягом гарячої, питної води, визначеним як сума показань лічильників, така різниця розподіляється згідно методики розподілу між споживачами обсягів спожитих в будівлі комунальних послуг, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

У разі якщо жодне з приміщень в будівлі не оснащено лічильниками гарячої, питної води, загальний обсяг спожитої в будівлі відповідно гарячої, питної води (крім обсягу, витраченого на загальнобудинкові потреби) розподіляється між споживачами пропорційно до кількості осіб, які фактично користуються такими послугами.

У разі якщо частина приміщень в будівлі оснащена лічильниками гарячої, питної води, а частина – не оснащена, обсяг відповідної комунальної послуги, спожитий споживачами в приміщеннях, оснащених лічильниками, встановлюється в розмірі, визначеному за допомогою таких лічильників, а загальний обсяг спожитої в будівлі відповідно гарячої, питної води (крім обсягу, витраченого на загальнобудинкові потреби і споживачами в приміщеннях, оснащених лічильниками) розподіляється між споживачами, приміщення яких не оснащені вузлами розбраті делительного обліку, пропорційно до кількості осіб, які фактично користуються такими послугами.

Важливо!

10.06.2018 року вступив в силу закон № 2454-VIII «Про внесення змін до розділу ІV” Прикінцеві та перехідні положення “Закону України” Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання “щодо термінів застосування фінансових санкцій за порушення законодавства у сфері комерційного обліку теплової енергії і водопостачання та до розділу VІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “про житлово-комунальні послуги” щодо уточнення порядку введення в дію Закону », яким відклали введення в дію норм закону про ж ліщно-комунальні послуги про водопостачання, електрику, газ і поводженні з відходами.

Згідно Закону, норми закону про комунальні послуги щодо води, тепла, електрики, газу та поводження з відходами вступлять в силу з 1 травня 2019 року, після завершення опалювального сезону.

З 10 червня 2018 року вводиться в дію послуга з управління багатоквартирним будинком.

Станом на 1 серпня 2020 року перенесли початок дії норми про штрафи за порушення термінів установки лічильників на тепло, гарячу і холодну воду.