Нововведення Закону про посилення захисту прав працівників

Повідомляємо про те, що 12.05.2022 р. було прийнято Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав працівників» (далі – Закон), який набрав чинності 27.05.2022 року. Далі пропонуємо Вам огляд його основних положень та нововведень.

1. Новели в укладенні колективних договорів

Як відомо, раніше законодавство передбачало правило, згідно якого колективний договір «повинен» був укладатися на «всіх» підприємствах, що давало підстави Держпраці вимагати його наявності на будь-яких підприємствах.

Тепер Закон змінив відповідну норму та передбачив, що укладення колективного договору є добровільним, а обов’язковим стає лише у випадку висловлення працівниками ініціативи щодо його укладення.

Також нововведенням Закону є поширення можливості укладення колективних договорів не лише на підприємства, а й на фізичних осіб-підприємців.

Крім того, Законом врегульовано нюанси укладення колективних договорів на підприємстві, де наявні декілька профспілок, та встановлено умови для їх участі у підписанні колективного договору.

При цьому введено детальний перелік вимог щодо порядку надання працівникам інформації про укладення колективного договору, внесення до нього змін і доповнень, а за їх невиконання передбачено спеціальну відповідальність.

2. Дія галузевих (міжгалузевих) угод

Раніше законодавство належним чином не закріплювало питання статусу та обов’язковості галузевих (міжгалузевих) угод (далі – угод) для окремих підприємств.

У зв’язку із цим Закон визначив конкретні умови, за яких угода стає обов’язковою для всіх суб’єктів господарювання певної галузі, незалежно від форми власності:

А. учасником угоди має бути міністерство або інший центральний орган виконавчої влади;

Б. угода має бути зареєстрована Мінекономіки без зауважень, тобто повністю відповідати вимогам законодавства;

В. сторони угоди мають спільно направити відповідне звернення про поширення дії угоди на всіх роботодавців галузі до Мінекономіки;

Г. інформація про поширення дії угоди має бути оприлюднена Мінекономіки та сторонами угоди.

Це означає, що у випадку невиконання таких умов за новим Законом, положення угоди не набуватимуть статусу імперативності для всіх підприємств галузі.

Також Закон передбачає, що Кабмін має затвердити відповідний Порядок поширення дії угоди або її окремих положень. Наразі нам не відомо, яким буде зміст такого Порядку, але можемо припустити, що він може встановити додаткові умови щодо набуття обов’язковості положень угоди для суб’єктів господарювання відповідної галузі.

3. Нові правила добору кандидатів на посаду

Законом розширюється перелік вимог до реклами вакансій, а також до відмови у прийнятті на роботу.

Також відтепер особа, якій відмовлено в прийнятті на роботу, може вимагати надання їй письмового повідомлення про причину такої відмови, яке має відповідати умовам Закону.

4. Конкретизовані правила масового звільнення

Перш за все необхідно зазначити, що Закон «Про зайнятість» завжди містив спеціальні правила для звільнення великої кількості працівників, яке іменується «масовим»: критерії для віднесення звільнення до масового (в залежності від кількості працівників підприємства) та порядок його проведення.

Новий Закон змінив критерії для визнання звільнення масовим для великих підприємств – із кількістю працюючих більше 300 осіб (для підприємств із меншою кількістю працюючих критерії не змінилися).

Також Закон деталізував процедуру проведення масового звільнення для всіх підприємств: було конкретизовано порядок повідомлення та проведення консультацій з цього питання із профспілкою, а також деталізовано порядок повідомлення Центру зайнятості про масове звільнення.