Нарахування зарплати та ЄСВ при призупиненні трудових договорів

Як Ви пам`ятаєте, 24.03.2022 року набрав чинності Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»¹ (далі – Закон), який серед іншого передбачив новий для трудового законодавства інститут «призупинення дії трудового договору».

Як ми описували у нашій попередній консультації від 24.03.2022, зміст цього інституту полягає у тому, що якщо роботодавець через військову агресію не може забезпечити працівника роботою, а працівник не може її виконувати, трудові відносини можуть бути призупинені наказом роботодавця, що дозволяє йому на період призупинення не виплачувати працівнику зарплату. При цьому відповідно до Закону, відшкодування заробітної плати на період призупинення трудового договору покладається на Російську Федерацію.

Однак через те, що такий новий інститут не корелює з нормами КЗпП та Закон не деталізував умови його застосування, на практиці виникає багато запитань стосовно реалізації призупинення трудових договорів. Найбільш принциповим є питання: чи треба підприємству у бухгалтерському обліку нараховувати зарплату та відповідно ЄСВ (для майбутньої компенсації РФ)?

Нажаль, у Законі питання здійснення підприємством таких нарахувань не висвітлено. Через це на сьогоднішній день з цього питання немає єдиної позиції, як у органів державної влади, так відповідно і серед практиків.

З одного боку, відповідно до Коментаря до Закону², опублікованого Мінекономіки на своєму сайті, «при призупиненні трудового договору роботодавець повинен продовжувати ведення обліку в частині визначення та фіксації сум заробітної плати», при цьому «ЄСВ не сплачується». Такої самої позиції на власному сайті³ та у телефонних коментарях дотримуються і представники Держпраці «роботодавець повинен продовжувати ведення обліку в частині нарахування заробітної плати».

Хочемо зазначити, що на нашу думку, такий підхід не відповідає поняттю «призупинення» трудового договору, тобто ситуації, коли трудові відносини через військовий стан «ставляться на стоп»: працівник не працює, але його і не звільняють. З точки зору трудового законодавства, заробітна плата виплачується за виконану роботу, крім випадків, коли законом прямо передбачений обов`язок роботодавця виплачувати заробітну плату (як у випадку мобілізації та в інших випадках, перелічених, зокрема у пункті 1 Порядку обчислення середньої заробітної плати⁴).

Тобто пряма законодавча підстава для нарахування заробітної плати при призупиненні трудового договору сьогодні відсутня, а самі по собі коментарі Мінекономіки та Держпраці не є нормативними актами, хоча і демонструють «тлумачення» цього питання відповідними органами.

Враховуючи те, що нарахування заробітної плати неможливе без нарахування ЄСВ, а компетентним органом щодо контролю за нарахуванням та сплатою ЄСВ є податкова, ми звернулися за коментарями до її представників. Не дивлячись на обмежений режим роботи цього органу та відсутність можливості на сьогоднішній день отримати письмову відповідь на запит у загальному порядку, ми отримали коментар на наш електронний запит, що податкове законодавство у питанні нарахування та сплати ЄСВ у цій частині не змінювалося. А отже: нарахування зарплати = нарахування ЄСВ, що автоматично тягне за собою обов`язок зі сплати ЄСВ.

Тобто сьогодні у податкової немає законодавчих підстав не вимагати сплати ЄСВ при нарахуванні заробітної плати в ситуації призупинення трудового договору: якщо підприємство нарахує зарплату та ЄСВ, воно зобов`язане буде сплатити відповідний внесок у бюджет.

Отже, у підприємства потенційно є два варіанти: нарахувати зарплату згідно позиції Мінекономіки та Держпраці, але автоматично отримати зобов`язання зі сплати ЄСВ, АБО не нараховувати зарплату та ЄСВ, тобто піти на ризик отримання претензій від Держпраці. Порівнюючи описані вище ризики, вбачається, що сьогодні підприємству безпечніше не нараховувати зарплату та відповідно і ЄСВ при призупиненні трудових договорів, так як це прямо не вимагається законом.

Що стосується ризиків виникнення претензій Держпраці при недотриманні її позиції із нарахування зарплати, з метою обґрунтування свого рішення, підприємство може спробувати отримати в особистому електронному кабінеті індивідуальне роз`яснення податкової щодо обов`язку зі сплати ЄСВ при нарахуванні зарплати.

Як ми писали у нашій попередній консультації, через відсутність процедури та механізму для реалізації цього нового інституту, а також ризики виникнення у роботодавця необхідності доводити обставини, які змусили його не виплачувати зарплати, призупинення трудових договорів необхідно використовувати як крайній захід та за можливості надавати перевагу більш традиційним засобам врегулювання трудових відносин, які ми описували раніше: відпустці за власний рахунок та простою.

І лише у випадку, коли працівник не виходить на зв`язок, або відмовляється написати заяву про відпустку за власний рахунок, а підприємству економічно не доцільно оплачувати простій – тільки тоді можна вдатися до призупинення трудових договорів.