Компенсація шкоди житлу, завданoї РФ

Зважаючи на високу актуальність цього питання та отримання нами перших звернень від громадян, хочемо ознайомити Вас із нашими висновками.

Перш за все необхідно зазначити, що можна розглядати два основні потенційні напрямки компенсації завданої шкоди:

1. національний – звернення за компенсацією до державних органів України;

2. міжнародний – звернення до Європейського суду з прав людини (далі – «ЄСПЛ») з позовними вимогами безпосередньо проти РФ.

Нижче розглянемо механізм та перспективи кожного із зазначених напрямків.

1. Національний механізм компенсації шкоди¹

В першу чергу слід зазначити, що станом на сьогодні національний механізм компенсації шкоди, завданої громадянам внаслідок пошкодження / знищення їхнього житла в результаті бойових дій, відсутній. Однак, є ініціатива державної влади щодо впровадження такого механізму.

Так, у першому читанні в Парламенті вже був прийнятий законопроект № 7198 «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації» (далі – Законопроект).

Законопроект (у разі його подальшого схвалення та набрання чинності) буде передбачати виплату компенсації або фінансування будівництва / відновлення житла. Для цього необхідно буде звернутися та надати підтверджуючі документи до спеціально створених Комісій при місцевих виконкомах за місцезнаходженням відповідного житла. При цьому компенсація та фінансування будуть здійснюватися на умовах відступлення громадянином на користь України права відповідної вимоги до РФ.

У Законопроекті зазначено, що сам порядок надання компенсації та інші процедурні питання повинні бути встановлені Кабінетом Міністрів України.

При цьому вже сьогодні в Україні діє механізм повідомлення про пошкоджене житло через портал Дія, запроваджений Постановою Кабміну від 26.03.2022 р. № 380.

Подання такого повідомлення ще не гарантує отримання компенсації, але у будь-якому випадку зможе бути використане як один із доказів збитків за вищезазначеним Законопроектом, або у випадку прийняття у подальшому будь-якого іншого механізму компенсації.

Зважаючи на це, ми у будь якому випадку рекомендуємо подавати повідомлення у застосунку Дія фізичним особам – власникам пошкодженого (зруйнованого) житла.

Таким чином, Україна сьогодні робить перші кроки на шляху запровадження національного механізму компенсації шкоди, завданої житлу громадян внаслідок бойових дій, та вже приймає інформаційні повідомлення про пошкоджене житло через портал Дія, яким доцільно користуватися всім постраждалим.

2. Міжнародний механізм компенсації через ЄСПЛ²

1. 1. Подання заяви

Необхідно мати на увазі, що для подання заяви до ЄСПЛ треба детально обґрунтувати декілька ключових питань, які ми розглянемо нижче.

2.1.1. Визначення відповідача

Як відомо, базовий принцип Європейської конвенції з прав людини (далі – Конвенція), на підставі якої здійснює своє правосуддя ЄСПЛ: позов подається до країни, яка здійснює юрисдикцію на відповідній території.

Тобто за загальним правилом, якщо права було порушено на території України, то позов має бути поданий до України. Але з іншого боку, у ситуації військової агресії РФ на території України, очевидною є відсутність вини України у заподіянні шкоди.

Тому у практиці ЄСПЛ є певні виключення щодо ситуацій збройних конфліктів, але у цьому вона не є однозначною: є випадки, коли винною визнавали країну агресора, але є і протилежна практика.

Так, наприклад, у 2015 році Україна на рівні Верховної Ради зробила заяву про відступ від Конвенції та неможливість здійснювати свою повну юрисдикцію у зоні АТО, про що повідомила численні міжнародні організації. З того моменту ця відмова спростила заявникам обґрунтування визначення РФ як відповідача, який фактично здійснює юрисдикцію в зоні АТО.

У ситуації, яка стосується сьогоднішньої війни, наразі Україна поки що не прийняла офіційних актів щодо визначення захоплених з 24 лютого територій хоча б тимчасово окупованими, не зробила офіційних заяв про відмову від юрисдикції щодо будь-яких територій і т.д. І хоча, наскільки нам відомо, з початку війни від українських громадян вже були направлені до ЄСПЛ позови проти РФ, поки ми не маємо інформації про прийняття таких позовів до розгляду.

Отже, на сьогодні при поданні позову до ЄСПЛ існує певний ризик відмови, пов`язаний зі складнощами визначення РФ як відповідача, який здійснював ефективний контроль над відповідною територію, де сталася подія.

Варто також враховувати, що у зв’язку із виключенням РФ зі складу Ради Європи, 22 березня 2022 року ЄСПЛ прийняв резолюцію, відповідно до якої Росія перестає бути учасницею Європейської конвенції з прав людини з 16 вересня 2022 року. Це значить, що ЄСПЛ зможе приймати та розглядати заяви проти РФ виключно щодо порушень, які мали місце до 16 вересня 2022 року.

2.1.2. Проходження національних інстанцій

Також за загальним правилом, зверненню із позовом до ЄСПЛ повинно передувати проходження усіх судових інстанцій на національному рівні у країні відповідача. Але у випадках позовів до держави-агресора, ЄСПЛ на практиці часто робить виключення та приймає позови без проходження національних судів за умов детального обґрунтування неможливості на неефективності звернення до суду у країні-агресорі.

2.1.3. Доказування шкоди та обставин її заподіяння

Для звернення до ЄСПЛ громадянину необхідно буде самостійно зібрати докази усіх обставин: права власності на житло, документ державного органу про руйнацію або пошкодження житла, докази пошкодження житла саме через бойові дії, докази наявності військових РФ у цей день на відповідній території (якщо такі обставини мали місце) і т.д.

2.1.4. Строк подання позову до ЄСПЛ

Необхідно звернути увагу, що за загальним правилом строк звернення до ЄСПЛ становить 4 місяці з дати винесення остаточного судового рішення на національному рівні. Але так як у випадку завдання шкоди країною-агресором не буде рішень національно суду (див. вище) – чотиримісячний строк треба відраховувати з дати завдання шкоди майну.

У разі прийняття громадянином рішення про подання позову до ЄСПЛ, вкрай важливим є дотримання та виконання всіх перерахованих вище формальних та процесуальних вимог в процесі складання та подання такого позову, оскільки в противному випадку існує високий ризик неприйняття заяви до розгляду з формальних підстав (враховуючи той факт, що кількість позовних заяв, які регулярно надходять до ЄСПЛ, значно перевищує норму допустимого завантаження цього суду, у зв’язку із чим дуже велика кількість позовів не приймається до розгляду суто через формальні недоліки).

1. 2. Розгляд справи та виконання рішення

Якщо усі вимоги щодо підготовки та подачі позову буде дотримано та позов буде прийнятий до розгляду ЄСПЛ, потрібно враховувати, що розгляд справи у ЄСПЛ займає дуже багато часу: середній строк розгляду справ сьогодні становить 5 років, а максимальний може бути більше 10-ти років.

У випадку отримання позитивного рішення необхідно пам`ятати, що воно не виконується автоматично, а його має виконати відповідач – РФ, яка вже сьогодні є одним із лідерів по невиконанню рішень ЄСПЛ та, наскільки ми бачимо з відкритих джерел, має закон, який дозволяє визнавати такі рішення неконституційними та не виконувати. При цьому ЄСПЛ сьогодні не має механізму примусу держав до виконання своїх рішень.

Таким чином, якщо розглядати шлях звернення до ЄСПЛ:

– з одного боку, необхідно встигнути зібрати всі необхідні докази та скласти позов (із ретельним обґрунтуванням всіх матеріальних та процесуальних аспектів) не пізніше, ніж протягом 4-х місяців з дати руйнування (пошкодження) житла;

– з іншого боку, у випадку прийняття позовної заяви до розгляду ЄСПЛ, потрібно бути готовим до досить тривалого розгляду справи (орієнтовно не менше п’яти років), а також до відсутності гарантій виконання рішення суду (тобто, фактичного відшкодування шкоди) збоку РФ.

Виходячи із наведених вище факторів, кожному громадянину потрібно приймати самостійне рішення щодо доцільності або недоцільності подання позову до ЄСПЛ.

При цьому, незалежно від того, чи буде громадянин подавати позов до ЄСПЛ чи ні, ми у будь якому випадку рекомендуємо подавати повідомлення у застосунку Дія з метою фіксації факту пошкодження житла внаслідок бойових дій.