Як будуть компенсувати інвестиції у стратегічні об’єкти портової інфраструктури?
Прийняття Закону України «Про морські порти України» (надалі – «Закон про порти») можна без перебільшення назвати подією року для портової галузі держави. За три з половиною місяці, які пройшли з моменту офіційного опублікування Закону про порти (13 червня 2012 року) було проведено декілька круглих столів, на яких обговорювались найбільш важливі питання, пов’язані з прийняттям Закону. Окрім того, Міністерством інфраструктури була створена Робоча група з питань організаційно-технічної підготовки Стратегії розвитку морських портів України, яка повинна визначити ключові напрямки розвитку галузі на найближчі 25 років. Поряд із питаннями реорганізації портів, тарифної політики і формами співпраці стивідорних компаній з портами, гостру дискусію в ході обговорення викликало питання компенсації інвестицій, внесених інвесторами у стратегічні об’єкти портової інфраструктури. В цій статті пропонується детально розглянути це питання.
Для початку нагадаємо, що до стратегічних об’єктів портової інфраструктури Закон про порти відносить гідротехнічні споруди (причали, пірси, хвилеломи, підхідні канали, операційні акваторії причалів, якірні стоянки і деякі інші), об’єкти портової інфраструктури загального користування (акваторія), залізничні й автомобільні під’їзні шляхи, лінії зв’язку, інженерні комунікації та інші об’єкти, закріплені за адміністрацією морських портів), засоби навігаційного обладнання та інші об’єкти навігаційно-гідрографічного забезпечення морських шляхів, системи управління рухом суден. «Стратегічні» об’єкти не можуть бути предметом оренди, концесії і не підлягають відчуженню будь-яким способом.
Закон про порти (стаття 23) передбачає, що будівництво гідротехнічних споруд державної форми власності за рахунок приватних коштів відбувається на компенсаційній основі за рахунок джерел, визначених Законом. До числа таких джерел Закон (ч. 3 ст. 27) відносить портові збори (які стягуються Адміністрацією морських портів України) й інші джерела, не заборонені законодавством. Крім того, Закон вимагає, щоб Кабінет Міністрів затвердив Порядок компенсації інвестицій, внесених суб’єктами господарювання в стратегічні об’єкти портової інфраструктури. Припускається, що така компенсація буде здійснюватись на договірній підставі. Такі договори укладатимуться Адміністрацією морських портів України з інвесторами (стивідорними компаніями). У Порядку доцільно передбачити, що питання компенсації може бути як предметом окремого договору, так і частиною договору оренди, концесії або іншого договору на створення чи реконструкцію об’єкта портової інфраструктури. Адже буд-який інвестор захоче заздалегідь розуміти, як саме йому повертатимуться інвестиції, тим більше що під час портового будівництва мова, як правило, йде про мільйонні суми. Під «інвестуванням у стратегічні об’єкти» варто розуміти не тільки їхнє створення (будівництво), але й ремонт, модернізацію або реконструкцію. Як показує досвід минулих років, якщо з ремонтами орендованих об’єктів особливих проблем не виникало (обов’язок орендатора виконувати поточний і капітальний ремонт напряму передбачений у будь-якому договорі оренди), то з реконструкцією і модернізацією справи йдуть трохи складніше. Справа в тому, що виконувати реконструкцію або технічне переоснащення об’єкта оренди орендатор може виключно зі згоди орендодавця, яким для нерухомого майна є Фонд державного майна і його регіональні відділення. Порядок надання орендатору згоди на здійснення невід’ємних покращень орендованого майна (затверджений ФДМУ № 1523) вимагає, щоб орендодавець неодмінно узгодив його з органом управління (Міністерством інфраструктури). На практиці отримання згоди навіть на нескладну реконструкцію (наприклад, облаштування санітарно-побутових приміщень для докерів) вимагає серйозної документальної підготовки і займає 3-4 місяці. Також відзначимо, що при укладенні договорів оренди в останній час Фонд обов’язково включає пункт про те, що вартість невід’ємних покращень орендованого майна не підлягає компенсації, навіть коли на такі покращення була отримана згода орендодавця. В силу цих причин реконструкція орендованих об’єктів не отримала широкого розповсюдження у портовій сфері. При розробці нового
Порядку компенсації інвестицій необхідно врахувати ці моменти і зробити цей механізм зрозумілим, прозорим й ефективним. На наш погляд, у Порядку компенсації необхідно передбачити вичерпний перелік документів, які інвестор надає в орган управління (Мінінфраструктури) разом із договором. Такими документами можуть бути:
- Попередньо узгоджений (парафінований) сторонами проект договору з обов’язковими умовами (наприклад, збереження держвласності на об’єкт інвестицій, джерело компенсації, порядок визначення розміру інвестицій, які підлягають компенсації та інші).
- Копія статуту (положення) інвестора.
- Витяг або виписка з Єдиного державного реєстру юридичних і фізичних осіб – підприємців.
- Інформація про стратегічний об’єкт портової інфраструктури (основні технічні характеристики майбутнього/існуючого об’єкту, інформація про заплановане або фактичне перебування майна в заставі, оренді, лізингу, існування інших обмежень, звіт про незалежну оцінку майна).
- План будівництва (реконструкції) із визначенням етапів, термінів і способів виконання договору, джерел його фінансування, вплив результатів укладення договору на фінансовий план Адміністрації.
- Інформація про інвестора, з яким планується укладати договір (можливо, включити відомості про наявність досвіду з реалізації таких проектів в Україні і за кордоном).
- Проект розпорядчого акту органу управління (наказу Мінінфраструктури), узгоджений з адміністрацією морських портів.
У Порядку компенсації необхідно передбачити термін, протягом якого орган управління розглядає надані документи і надає свою згоду на укладання договору (наприклад, 1 місяць). Також необхідно передбачити, що відбувається, якщо впродовж місяця орган управління не надає ані позитивної, ані негативної відповіді. У випадку з орендою, нагадаємо, застосовується т.з. «принцип мовчазної згоди», який, однак, не завжди працює на практиці. Тому, обираючи термін розгляду, необхідно в першу чергу поцікавитись думкою Міністерства інфраструктури.
Окремої уваги заслуговує питання розміру інвестицій, які підлягають компенсації. На наш погляд, максимальний об’єм інвестицій повинен визначатися розпорядчим актом органу управління, яким надається згода на укладання договору про компенсацію інвестицій. Реальний же розмір компенсації повинен визначатись виходячи з фактично понесених інвестором витрат, які підтверджуються відповідною первинною документацією. Держава в особі Адміністрації морських портів України завжди зможе перевірити обґрунтованість сум компенсацій, заявлених інвестором. У договорі доцільно прописати пункт про проведення регулярних (щомісячних/щоквартальних) звірок внесених інвестицій з фіксацією їхньої еквівалентності в іноземній валюті.
Нарешті, говорячи про джерела інвестицій, бажано розширити концепцію, закладену в Законі (ст. 27) про портові збори й «інші джерела, не заборонені законодавством». На наш погляд, договір може передбачати такі джерела:
- Направлення на визначений період портових зборів, які стягуються у зв’язку з їхньою експлуатацією відповідного об’єкта портової інфраструктури, інвестору.
- Повне або часткове звільнення від оплати портових зборів, які стягуються у зв’язку з експлуатацією відповідного об’єкта портової інфраструктури, на визначений період окремих категорій суден та/або судновласників.
- Зарахування сум внесених інвестицій у суму концесійної або орендної плати, яка підлягає або буде підлягати внесенню інвестором за користування об’єктом (об’єктами) портової інфраструктури.
- Зарахування сум внесених інвестицій у суму оплати за послуги ,які надаються Адміністрацією морських портів України або іншими державними підприємствами, установами, організаціями інвестору.
- Інші джерела, не заборонені законодавством, і визначені договором і відповідним розпорядчим актом органу управління.
При підготовці проекту Порядку компенсації інвестицій необхідно врахувати думки не тільки міністерств, але й морських портів і стивідорних компаній, які й будуть основними інвесторами у портову галузь. На завершення нагадаємо, що Кабінет Міністрів України повинен затвердити Порядок компенсації інвестицій не пізніше 14 квітня 2013 року.