Зміни в Податковому кодексі
08.08.2020 р. вступив в силу Закон № 786-IX, яким вносяться зміни до Податкового кодексу.
Очікувалося, що цей Закон продовжить термін вступу в силу правила щодо оподаткування КІК (контрольованих іноземних компаній), а також внесе інші значні зміни в Податковий кодекс.
Однак у фінальній редакції Закону знайшли відображення лише деякі нюанси оподаткування, що принципово не впливають на реформу, втілену в Законі № 466-IX («Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві).
Розглянемо їх:
1. На платежі, прирівняні до дивідендів (це платежі юридичної особи на користь її засновника або учасника у зв`язку з розподілом чистого прибутку (його частини), зазначені в пункті 14.1.49 (а в редакції Кодексу, яка вступить в силу з 2021 роки, ще й платежі за корпоративні права, суми заниження вартості товарів (робіт, послуг) і т.д.) не поширюється правило сплати авансового внеску.
За загальним правилом: при виплаті дивідендів на користь свого засновника українська компанія повинна внести авансовий платіж з податку на прибуток.
Закон № 786-IX уточнив, що це правило не стосується тих виплат, які не є дивідендами в прямому сенсі цього слова, але прирівнюються до дивідендів в силу того, що мають риси замаскованого розподілу прибутку. Такі виплати повинні оподатковуватись за ставками як дивіденди, проте авансовий платіж по ним платитися не повинен (про це говорить новий пункт 57.1?.7 Податкового кодексу).
2. Звільнення від податків доходів від ліквідації КІК (контрольованих іноземних компаній) діє до кінця 2021 року, при цьому, сам вступ в силу правила оподаткування КІК не перенесено на 2022 рік, як планувалося.
Запропонована в законопроекті норма про те, щоб обкладати доходи КІК, починаючи з 2022 року (а не з 2021), була відхилена під час голосування.
Тобто, інформація про КІК вже за 2021 рік має бути подана до податкових органів у 2022 році разом зі звітом контролера (українця або української компанії, які є бенефіціарами КІК); і доходи КІК вже за 2021 рік повинні включатися до декларації контролера.
Однак зберігається можливість ліквідувати КІК із звільненням від податків тих доходів, які будуть отримані українським бенефіціаром в результаті ліквідації КІКа – за умови, що ліквідація КІК почалася не раніше 2020 року і закінчилася не пізніше, ніж у 2021 році (пункт 14 підрозділу 1 Перехідних положень).
Потрібно зазначити, що має місце деяка колізія між цим новим пунктом і тими положеннями про строки ліквідації КІК, які вступлять в силу в 2021 році згідно із Законом № 466-IX. Для усунення колізії необхідно внести деякі уточнення до пункту 170.13? Закону № 466-IX що, напевно, буде зроблено до кінця 2021 року.
3. Актуалізовано нормативну базу для безперебійного функціонування електронного кабінету платника податків + з 2021 року фізичним особам-підприємцям дозволили вести облік доходів і витрат без стандартизованої Книги обліку доходів і витрат (можна вести облік в паперовій формі, можна через електронний кабінет).
Уточнені норми, які стосуються електронного кабінету платника податків, передбачено, що буде розроблений спеціальний порядок функціонування такого кабінету (пункт 14.1.562). Пункт 177.10 Податкового кодексу в новій редакції передбачає, що фізичні особи підприємці зобов’язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару.
З 2021 року облік доходів і витрат можна вести в паперовому та / або електронному вигляді, в тому числі, через електронний кабінет. При цьому, передбачено, що типові форми, за якими будуть вести облік доходів і витрат, буде визначений ГФС (тобто, Книги обліку доходів і витрат як би скасували, але скоріш за все будуть затверджені нові стандартизовані форми).