Ваш надійний лоцман в бурхливому морі законодавства

Ведення діяльності на території України у 2017 році

1. Моделі ведення діяльності на території України

На поточний момент іноземним інвесторам доступна одна із наступних моделей ведення діяльності на території України:
1) реєстрація представництва (яке не має статусу юридичної особи);
2) реєстрація дочірнього підприємства.

Основні характеристики
Опис Дочірнє підприємство Представництво
Реєстраційний орган Місцевий державний орган реєстрації Міністерство економічного розвитку та торгівлі України
Строк заснування Приблизно 10 днів Приблизно 4 – 5 місяців
Збір за заснування 50–100 доларів США 2500 доларів США
Права відокремленої юридичної особи Так Ні
Дія Від свого власного імені Від імені довірителя
Можливість розподілу акцій між декількома сторонами (засновниками) Так Ні
Можливість отримати ліцензію на певні види комерційної діяльності (у разі необхідності) Так Ні
Можливість наймати іноземних громадян Так, але після отримання спеціального дозволу Так, за умов видачі спеціальної реєстраційної карти Міністерством економічного розвитку та торгівлі України на кожного іноземного співробітника
Варіанти режиму оподаткування Загальна або спрощена система оподаткування Тільки загальна система оподаткування

Таким чином, Ви можете бачити, що реєстрація дочірнього підприємства має декілька переваг у порівнянні із реєстрацією представництва, що робить цю модель ведення діяльності більш привабливою для іноземних інвесторів. Зокрема, процедура реєстрації за такою моделлю простіша, швидша та дешевша, крім того, вона передбачає можливість отримати ліцензію та інші переваги.

2. Способи здійснення іноземних інвестицій
Діюче законодавство України передбачає наступні основні способи здійснення іноземних інвестицій (зокрема, у дочірнє підприємство):

 Внесок до статутного капіталу підприємства його засновниками (учасниками)

– грошовий внесок;

– майновий внесок.

 

Надання кредитів нерезидентом (як засновником, так і будь-яким іншим нерезидентом)

 

Надання права здійснювати майнові права, які належать нерезиденту (наприклад, право використання товарного знаку)

 

3. Способи подальшого «виведення» прибутку від іноземних інвестицій закордон
Діюче законодавство України передбачає наступні основні законні способи «виведення» прибутку українських компаній (дочірніх підприємств) закордон, які можуть застосовуватися разом або окремо:

 Дивіденди*

*Цей спосіб передбачає, що прибуток дочірньої компанії виплачується у вигляді дивідендів на користь його учасників у розмірі, пропорційному частці участі кожного з учасників у статутному капіталі.

Повернення кредиту, що був наданий нерезидентом, виплата відсотків по ньому**

**Цей спосіб передбачає, що частина прибутку дочірнього підприємства може в подальшому бути повернена іноземному інвестору у вигляді відсотків по кредиту та безпосереднього повернення кредитних коштів, якщо інвестиції у дочірнє підприємство здійснюються у формі надання нерезидентом кредиту під відсотки.

Роялті***

***Цей спосіб передбачає надання дочірньому підприємству права використання товарного знаку або інших об’єктів інтелектуальної власності іноземного інвестора в обмін на сплату роялті за таке використання.

Кожний із зазначених способів має певні податкові наслідки, включаючи податок на репатріацію прибутку нерезидента, на користь якого відбувається «виведення» прибутку.
Загальні ставки податку на репатріацію: для дивідендів – 15%, для відсотків – 15%, для роялті – 15%.

Однак слід зазначити, що оподаткування згаданих вище платежів залежить від положень угод про уникнення подвійного оподаткування, що укладені з кожною країною окремо.

Зокрема, у відповідності до Угоди про уникнення подвійного оподаткування між
Україною та Народною Республікою Китай застосовуються наступні ставки:

для дивідендів – 5% (для дивідендів, що виплачуються на користь компаній, які володіють не менш ніж 25% статутного капіталу підприємства) або 10% (у всіх інших випадках),

для відсотків – 10%,

для роялті – 10%.

Важливим є те, що Угода про уникнення подвійного оподаткування з Народною Республікою Китай не застосовується до відокремлених територій, таких як Гонконг, Макао та Тайвань.

4. Валютний контроль

Розглядаючи способи здійснення іноземних інвестицій та подальшого «виведення» прибутку від них закордон, необхідно торкнутися питання валютних обмежень, що встановлені Національним банком України.

На поточний момент на території України існують наступні основні валютні обмеження:

 Українські компанії (включаючи дочірні підприємства) мають право повертати кредити, що були надані в іноземній валюті, не  раніше терміну, що встановлений відповідним договором. Ця умова застосовується як до самого кредиту, так і до відсотків по ньому.

 

 Забороняється купувати/перераховувати іноземну валюту з метою виплати дивідендів іноземному інвестору.
Ця заборона не застосовується до виплати дивідендів за 2014 – 2016 роки в межах 5 000 000 доларів США на місяць.

 

50% валютних надходжень компанії мають продаватися на міжбанківському валютному ринку України.

 

Купівля та перерахування іноземної валюти з метою повернення закордон коштів, що були отримані іноземними інвесторами від продажу цінних паперів та прав юридичної особи в результаті зменшення розміру акціонерного капіталу або припинення діяльності юридичної особи, можливі тільки в межах 5 000 000 доларів США на місяць.

Зверніть увагу на те, що викладений вище список валютних обмежень не є вичерпаним. Ми зазначили тільки декілька з них.

5. Податкові режими
Беручи до уваги, що, як правило, діяльність в Україні здійснюється через дочірнє підприємство нерезидента, слід розглянути системи оподаткування, що застосовуються до дочірніх підприємств.
Взагалі, існує два податкових режиму: загальна та спрощена система оподаткування.
І. Загальна система оподаткування включає наступні основні податки:
1.1. Податок на прибуток підприємств (ППП) за ставкою 18%
1.2. Податок на додану вартість (ПДВ) за ставкою 20%, що стягається у зв’язку із:
1) операціями з постачання товарів та послуг на митній території України;
2) операціями з імпорту та експорту товарів;
3) наданням послуг міжнародним пасажирам та послуг по перевезенню багажу залізничним, автомобільним, морським, річковим та повітряним транспортом.

1.3. Податки з заробітної плати:
Єдиний соціальний внесок за ставкою 22%.
Слід зазначити, що у додаток до виплат з фонду заробітної плати підприємство також утримує певні суми з заробітної плати співробітників, діючи в якості податкового агента.
Доводимо до Вашого відома, що податок з доходів фізичних осіб та військовий збір стягуються та утримуються із заробітної плати співробітників, при цьому єдиний соціальний внесок нараховується та сплачується виключно за рахунок підприємства.

ІІ. Спрощена система оподаткування включає тільки один податок: єдиний податок.
Незважаючи на це, юридичні особи/приватні підприємці, які обирають спрощену систему оподаткування, також сплачують єдиний соціальний внесок.
Платники податків можуть обрати спрощену систему оподаткування із урахуванням наступних категорій:

І група ІІ група ІІІ група IV група
Платник податку Приватний підприємець Приватний підприємець Приватний підприємець/юридична
особа (інші юридичні особи  (включаючи іноземні), які не обрали спрощену систему оподаткування, у відповідності до
законодавства України мають володіти не більш ніж 25% статутного капіталу компанії)*
Сільськогосподарські виробники (приватні підприємці/юридичні
особи), за умов, що частка їх
сільськогосподарської продукції за
попередній рік складала якнайменше 75%
Кількість співробітників 0 До 10 Без обмежень Без обмежень
Макс. Сума прибутку за один календарний рік 300 000 грн. (приблизно 11 580 доларів США) 1.5 млн. грн. (приблизно 57 900 доларів США) 5 млн. грн. (приблизно 193 000 доларів США)
Ставка єдиного податку До 10% прожиткового мінімуму До 20% мінімальної заробітної
плати
3% прибутку (не включаючи ПДВ) або 5% прибутку (включаючи ПДВ) Податкова ставка залежить від категорії земель, їх розташування та площі.

*Важливим є те, що у відповідності до Податкового кодексу України українська компанія, яка заснована іноземною компанією (якій належить 100% статутного капіталу) або декількома іноземними компаніями (яким належить по 50% статутного капіталу та ін.) не можуть обрати спрощену систему оподаткування, до них застосовується виключно загальна система оподаткування.

Беручи до уваги викладене вище, з метою застосування спрощеної системи оподаткування іноземні юридичні особи мають володіти не більш ніж 25% статутного капіталу в українській компанії (решта статутного капіталу (75% та більше) може належати одному або декільком приватним підприємцям, незалежно від того, чи є вони українськими або іноземними громадянами, або юридичним особам, які обрали спрощену систему оподаткування).

Крім того, підприємства також сплачують інші податки в залежності від їх активів та видів економічної діяльності. Більш детально це питання розглядається у нашому окремому звіті «Оподаткування в Україна».

6. Ліцензії та дозволи
Як правило, з метою здійснення економічної діяльності (що не заборонена законом) дочірнім підприємствам не потрібні жодні спеціальні дозволи. Однак деякі види діяльності потребують ліцензії або дозволу.

Зокрема, необхідно отримати ліцензію на здійснення наступної діяльності:

  • надання фінансових послуг (включаючи страхування);
  • послуги, що пов’язані із перевезенням вантажів, пасажирів та багажу;
  • діяльність у сфері телекомунікації, теле- та радіомовлення;
  • виробництво та продаж етилового спирту, коньяку, плодово-ягідних міцних спиртних напоїв та інших алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
  • діяльність у сфері будівництва (для складних об’єктів);
  • виробництво, імпорт та продаж фармацевтичної продукції та ін.

На сьогоднішній день дозволи необхідно отримувати для виконання будівельних робіт, робіт, що відносяться до групи високого ризику, розміщення зовнішньої реклами та ін.