Ваш надійний лоцман в бурхливому морі законодавства

Прийняті зміни до Конституції в частині правосуддя

02 червня 2016 р. Верховна Рада України прийняла закон №1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)»1 (надалі – Закон).

Як зазначають автори Закону, його прийняття має сприяти реалізації повномасштабної судової реформи та оновленню суддівського корпусу, а також забезпеченню належного функціонування прокуратури, адвокатури та системи виконання судових рішень.

Щодо введення адвокатської монополії, передбаченої Законом, ми розповідали в консультації від 16 червня 2016 р. У цій консультації пропонуємо вашій увазі огляд решти нововведень, передбачених Законом.

1. Внесені зміни в порядок призначення і звільнення суддів.

Скасовано інститут «призначення судді на посаду вперше» (5-річний «випробувальний» термін для суддів). Тепер судді обійматимуть посади безстроково. Дане нововведення не стосується суддів Конституційного Суду України, які, як і раніше, призначатимуться на 9 років.

Призначення на посаду судді тепер буде здійснюватися Президентом України на підставі подання Вищої ради правосуддя (раніше Президент призначав суддів «вперше», після 5-річного терміну безстроково суддів призначала Верховна Рада). Таким чином, роль Президента у призначенні суддів стане більш церемоніальною, а Верховна Рада більше не братиме участь у призначенні суддів (крім суддів Конституційного суду).
Повноваження щодо звільнення суддів та їхнього переведення з одного суду в інший передаються Вищій раді правосуддя (раніше ці повноваження належали органу, який призначив суддю).

2. Замість Вищої ради юстиції створюється Вища рада правосуддя.

Закон визначає основи правового статусу, порядок формування і діяльності, а також повноваження Вищої ради правосуддя, яка є органом, незалежним від політичного впливу, відповідальним за суддівську кар’єру, вживає заходів щодо забезпечення незалежності суддів тощо.

Так, Вища рада правосуддя складатиметься з 21 члена, з яких 10 буде вибирати З’їзд суддів України з числа суддів або суддів у відставці, 2-х – призначатиме Президент України, 2-х – обиратиме Верховна Рада України, 2-х – вибиратиме з’їзд адвокатів України, 2-х – вибиратиме Всеукраїнська конференція прокурорів, 2-х – вибиратиме з’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ. Голова Верховного Суду входитиме до складу Вищої ради правосуддя за посадою (ex officio).

Порядок обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя буде визначений відповідним законом.

Вища рада правосуддя наділена такими повноваженнями:

  • вносить подання про призначення судді на посаду;
  • приймає рішення про порушення суддею або прокурором вимог щодо несумісності;
  • розглядає скарги на рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або прокурора;
  • приймає рішення про звільнення судді з посади;
  • дає згоду на затримання судді або утримання під вартою;
  • приймає рішення про тимчасове відсторонення судді від правосуддя;
  • вживає заходів щодо забезпечення незалежності суддів;
  • приймає рішення про переведення судді з одного суду в інший;
  • здійснює інші повноваження, визначені цією Конституцією та законами України.

Згідно із Законом члени Вищої ради юстиції, призначені до набрання Законом чинності, здійснюють повноваження членів Вищої ради правосуддя протягом терміну їхніх повноважень, які не можуть тривати довше, ніж до 30 квітня 2019 року;

Міністр юстиції і Генеральний прокурор припиняють свої повноваження членів Вищої ради юстиції.

З’їзд суддів України обирає 3-х членів Вищої ради правосуддя не пізніше 3-х місяців після набуття чинності відповідного Закону про Вищу раду правосуддя.

3. Підвищені вимоги і професійні стандарти для суддів судейського корпусу

В Законі передбачені зміни щодо основ конституційно-правового статусу судді, зокрема: підвищений віковий та професійний ценз до кандидатів на посаду судді, запроваджено конкурсний принцип призначення судді на посаду, змінені умови недоторканності суддів.

Так, згідно із Законом на посаду судді може бути призначений громадянин України не молодше 30 років і не старше 65 років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права не менше 5-ти років, компетентний, доброчесний і який володіє державною мовою.

На даний момент суддею може стати громадянин України не молодше 25 років, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи в галузі права не менше 3-х років, проживає в Україні не менше десяти років і володіє державною мовою.

У Законі також передбачено, що для суддів спеціалізованих судів згідно із законом можуть бути встановлені інші вимоги щодо освіти та стажу професійної діяльності.

Закон розмежував підстави для звільнення судді з посади та підстави припинення його повноважень.

Зокрема, чітко визначені підстави, за якими уповноважений Конституцією України орган може прийняти рішення про звільнення судді з посади, а також підстави, за якими повноваження судді припиняються автоматично внаслідок настання юридичного факту і не потребують окремого рішення цього органу.

Так, підставами для звільнення судді є:

  • нездатність виконувати повноваження за станом здоров’я;
  • порушення суддею вимог щодо несумісності;
  • вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе або систематичне нехтування обов’язками, несумісне зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді;
  • подання заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням;
  • незгода на переведення до іншого суду у випадку ліквідації або реорганізації суду, в якому суддя обіймає посаду;
  • порушення обов’язку підтвердити законність джерела походження майна.

Зокрема перелік підстав був доповнений нормою, яка передбачає, що одним з підстав звільнення судді є порушення ним обов’язку підтвердити законність джерела походження майна.

Припиняються повноваження судді згідно із Законом у випадку:

  • досягнення суддею 65 років;
  • припинення громадянства України або набуття суддею громадянства іншої держави;
  • набрання чинності рішення суду про визнання судді безвісно відсутнім або оголошення померлим, визнання недієздатним або обмежено дієздатним;
  • смерті судді;
  • набрання чинності обвинувального вироку щодо судді за вчинення ним злочину.

Крім того, конституційні поправки обмежують імунітет суддів до функціонального. Це означає, що суддям гарантується недоторканність за рішення в залі суду, але у всіх інших випадках їх прирівнюють до звичайних громадян.

Згідно із Законом повноваження щодо надання згоди на затримання судді або утримування під вартою чи арештом переходять до Вищої ради правосуддя. У той же час в Законі передбачено, що суддя не може бути затриманий або утримуватися під вартою чи арештом до винесення обвинувального вироку судом без згоди Вищої ради правосуддя, якщо він затриманий під час або відразу ж після вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Також поправки до Конституції передбачають кваліфікаційну оцінку суддів за трьома критеріями: професіоналізм, добропорядність і відповідність правилам етики.

4. В Законі передбачено, що Україна може визнати юрисдикцію Міжнародного кримінального суду.

5. Оптимізована система судоустрою.

Так, Закон передбачає, що суд утворюється, реорганізується і ліквідується відповідним законом. Проект такого закону вносить до Верховної Ради України Президент України після консультацій з Вищою радою правосуддя. Закон визначає, що вищим судом у системі судоустрою є Верховний Суд (з назви суду було прибрано слово «України»).

6. Змінений юридичний статус прокуратури.

Зокрема, з переліку функцій прокуратури вилучено ряд не властивих (за європейськими стандартами) їй функцій, таких як:
нагляд за дотриманням прав і свобод людини і громадянина;
нагляд за дотриманням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими і службовими особами (так званий «загальний нагляд»);
нагляд за дотриманням законів при виконанні судових рішень з кримінальних справ, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.

Таким чином, згідно із Законом в Конституції будуть закріплені наступні функції прокуратури:

  • підтримання публічного обвинувачення в суді;
  • організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань в ході кримінального провадження, контроль за негласними та іншими слідчими та розшуковими діями органів правопорядку;
  • представництво інтересів держави в суді у виняткових випадках і в порядку, визначених законом.

7. Закріплено забезпечення виконання судового рішення.

Так, згідно із Законом судове рішення є обов’язковим до виконання, а держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Контроль за виконанням судового рішення покладений на суд, який його ухвалив.

8. Внесені зміни до повноважень і статусу Конституційного Суду України, а також введений інститут конституційної скарги.

Так, Закон виділяє Конституційний Суд України як самостійний і відмінний від судів інститут.

Відбір кандидатів на посаду судді Конституційного суду України проходитиме на конкурсній основі у порядку, визначеному законом.

У Законі визначається, що Конституційний Суд України вирішує питання щодо відповідності законів України Конституції України та у передбачених нею випадках інших актів, а також здійснює офіційне тлумачення Конституції України та інші повноваження відповідно до Конституції України. Перелік актів, за якими Конституційний Суд України вирішує питання про їхню конституційність, наведений у пункті 1 частини першої статті 150 Конституції України, а саме:
– законів та інших правових актів Верховної Ради України;
– актів Президента України;
– актів Кабінету Міністрів України;
– правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

Крім того, з переліку повноважень Конституційного Суду вилучені повноваження з тлумачення законів.

При цьому Закон вводить інститут індивідуальної конституційної скарги, що означає розширення повноважень Конституційного Суду України. Передбачається, що право на звернення з конституційною скаргою до Конституційного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) закону України отримує особа, яка вважає, що застосований в кінцевому судовому рішенні у її справі закон України суперечить Конституції України. Порядок подання конституційної скарги визначатиметься законом.

В Законі закріплено, що рішення і висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов’язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені.

Згідно із Законом держава забезпечує особисту безпеку судді Конституційного Суду України та членів його сім’ї.

У ст. 149 1 Конституції будуть визначені підстави для припинення повноважень судді Конституційного суду України, а також підстави для його звільнення з посади.

9. Для імплементації змін передбачено перехідний період.

Так, зміни набувають чинності через 3 місяці з дня, наступного за днем опублікування, крім частини шостої статті 124 Конституції (щодо визнання юрисдикції Міжнародного кримінального суду), яка набирає чинності через 3 роки після опублікування.

При цьому з дня набрання Законом чинності:

  • до утворення Вищої ради правосуддя її повноваження здійснює Вища рада юстиції. Вища рада правосуддя утворюється шляхом реорганізації Вищої ради юстиції. До обрання (призначення) членів Вищої ради правосуддя цей орган діє у складі членів Вищої ради юстиції протягом терміну їхніх повноважень, але які не можуть тривати довше, ніж до 30 квітня 2019 року. Обрання (призначення) членів Вищої ради правосуддя здійснюється не пізніше 30 квітня 2019;
  • повноваження суддів, призначених на посаду терміном на 5 років, припиняються із закінченням терміну, на який вони були призначені. Такі судді можуть бути призначені на посаду судді в порядку, визначеному законом;
  • судді, обрані суддями безстроково, продовжують здійснювати свої повноваження до звільнення або до припинення їхніх повноважень з підстав, визначених Конституцією України;
  • відповідність займаній посаді судді, призначеного на посаду терміном на 5 років або обраного суддею безстроково до набрання Законом чинності, має бути оцінено в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такої оцінки невідповідності судді є підставою для звільнення судді з посади
  • у випадках реорганізації або ліквідації окремих судів, утворених до набрання Законом чинності, судді таких судів мають право подати заяву про відставку або заяву про участь у конкурсі на іншу посаду судді у порядку, визначеному законом.
  • до запровадження нового адміністративно-територіального устрою України відповідно до змін до Конституції України щодо децентралізації влади, але не довше ніж до 31 грудня 2017 року, створення, реорганізацію і ліквідацію судів здійснює Президент України на підставі і в порядку, визначених законом;
  • протягом 2-х років переведення судді з одного суду до іншого здійснює Президент України на підставі відповідного подання Вищої ради правосуддя;
  • судді Конституційного Суду України, призначені до набрання Законом чинності, продовжують здійснювати свої повноваження до припинення повноважень або звільнення в порядку, передбаченому статтею 149 Конституції України, без права повторного призначення. Повноваження судді Конституційного Суду України, який на день набрання чинності Закону досяг шістдесяти п’яти років, але рішення про звільнення такого судді з посади не прийнято, припиняються;
  • Генеральний прокурор України, призначений на посаду до набрання Законом чинності, здійснює повноваження Генерального прокурора до звільнення в установленому порядку, але не більше терміну, на який він був призначений і не може займати посаду два терміни поспіль.

Зазначимо, що Закон набуде чинності 30.09.2016 р.
_________________________________________________________________________
1.  http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1401-viii