Новый законопроект о концессиях – надежда на улучшение инвестиционного климата в портовой отрасли Украины

Новий законопроект про концесії – надія на покращення інвестиційного клімату у портовій галузі України

3 квітня Верховна Рада підтримала у першому читанні проект закону України «Про концесії» – №8125. Що це означає для портової галузі, і що необхідно допрацювати до другого читання?

Однією з найбільш знакових подій поточного місяця для морегосподарського комплексу, як і для всієї транспортної галузі України, можна вважати прийняття парламентом у 1-му читанні нового законопроекту про концесії, якого так довго чекає бізнес і який закликаний створити прозорі й ефективні умови для інвестування у розвиток галузі.

Розглянемо коротко основні нововведення, які пропонуються цим законопроектом.
Спрощення процедури прийняття рішення про реалізацію концесійного проекту Діюче концесійне законодавство передбачає занадто складний і забюрократизований шлях для прийняття рішення про укладання договору концесії. Цей шлях передбачає обов’язкове узгодження як мінімум з чотирма міністерствами – Мінінфраструктури в якості органу управління, а також з міністерством економіки, фінансів і юстиції, з наступним підсумковим затвердженням на рівні Кабміну.

Законопроект пропонує посилити цю процедуру і передбачає, що для реалізації концесійного проекту необхідно узгодження лише на рівні трьох міністерств (інфраструктури, економіки та фінансів), а виведення питання на рівень Кабміну допускається тільки у виключних випадках (зокрема, для прийняття рішення про вибір концесіонера без проведення конкурсу (див. нижче).

Перехід з оренди в концесію без проведення конкурсу з вибору концесіонера

Діюче законодавство передбачає, що вибір концесіонера може здійснюватись виключно за результатами проведення спеціальної конкурсної процедури.
Законопроект пропонує втілити потенційну можливість компанії, яка орендує об’єкти державної власності за договором оренди і має наміри реалізувати на базі таких об’єктів інвестиційний проект, трансформувати свої відносини з державою з орендних у концесійні без проведення конкурсу з вибору концесіонера.
Така новела законопроекту є прогресивною і сприятиме дотриманню балансу інтересів між новими інвесторами і тими портовими операторами, які вже довгі роки експлуатують об’єкти портової інфраструктури і вклали чималі суми в їхню модернізацію на підставі орендних договорів.

Втілення можливості участі державних підприємств-балансотримачів державного майна у концесійному договорі
Діюче законодавство не дозволяє накласти на державні підприємства, чиє майно передається в концесію, будь-які зобов’язання в межах виконання концесійного договору (наприклад, виконання днопоглиблювальних робіт в порту і т.д.).

Більше того, не маючи права претендувати на отримання частини концесійних платежів (оскільки 100% таких платежів повинні оплачуватись концесіонером у державний бюджет), вказані балансотримачі в принципі не зацікавлені у концесійному сценарії, що призводить до конфлікту інтересів конкретного підприємства і галузі в цілому, а також до гальмування концесійної процедури на рівні керівників держпідприємств.
Законопроект пропонує ефективне рішення цієї проблеми шляхом втілення можливості держпідприємств –балансотрмиачів державного майна приймати участь у концесійних договорах на боці концесієдавця, що дозволить як накладати на такі підприємства прямі обов’язки в межах концесійних проектів, так і наділяти їх відповідними правами (у тому числі, правом на отримання частини концесійних платежів).

Інші позитивні для бізнесу нововведення законопроекту
Законопроект, що розглядається, передбачає ряд інших позитивних і прогресивних, з точки зору інвесторів, нововведень, зокрема:

– часткове спрощення регулювання земельних і будівничих питань в межах реалізації концесійних проектів (втілення спрощеної процедури оформлення концесіонером права користування земельною ділянкою, необхідним для виконання договору концесії, дозвільною документацією у сфері будівництва і т.д.);

-можливість укладення концесійного договору не тільки безпосередньо переможцем концесійного конкурсу, але і його дочірньою компанією;

-право передачі будь-яких суперечок, які витікають з концесійного договору, на розгляд у міжнародний комерційний арбітраж, обраний сторонами і т.д.

Що необхідно допрацювати?

Не дивлячись на те, що в цілому законопроект носить позитивну спрямованість, деякі його положення, на нашу думку, поки що є «сирими» і потребують вдосконалення.

Так, вважаємо, що в межах доопрацювання законопроекту доцільно:

-вдосконалити положення, які регулюють передачу майнових прав за договором концесії в заставу для забезпечення зобов’язань по кредитних договорах;

– втілити обмеження по сумі фіксованого платежу, який може бути покладений на концесіонера додатково до концесійних платежів з метою покриття боргів держпідприємств, чиє майно передається за договором оренди;

– передбачити можливість трансформації договору оренди у договір концесії не тільки повністю, але й частково – коли тільки частина об’єктів оренди передається в концесію, а інші продовжують експлуатуватись за договором оренди;

– застосувати щодо концесії пільги у сфері банківського і валютного регулювання, встановленого законопроектом для інших форм державно-приватного партнерства;

– відмовитись від інституту примусового вилучення земельних ділянок із власності / користування у позасудовому порядку з метою реалізації концесійних проектів (оскільки таке нововведення є занадто радикальним для України і створює ґрунт для зловживань);

– допрацювати перехідні положення законопроекту, які передбачають внесення масштабних змін в інші законодавчі акти, з метою приведення усієї законодавчої бази до єдиної логіки і принципів, а також з метою виключення колізій між законами.

ВИСНОВКИ:
Підбиваючи підсумки, хотілося б відзначити, що прийняття нового закону про концесії у будь-якому випадку буде позитивною подією, оскільки дасть суттєвий поштовх для інвестування у транспортну галузь України. Разом із тим, якщо до винесення законопроекту на наступні читання в Парламенті він буде допрацьований і вдосконалений, з урахуванням зауважень і побажань бізнесу, це дозволить зробити довгоочікуваний концесійний сценарій взаємовідносин між інвесторами і державою ще більш ефективним.

Олександр Кіфак
керівний партнер ЮФ «АНК», адвокат
Дмитро Колодяжний
керівник практики супроводу інвестиційних проектів ЮФ «АНК», адвокат