Ваш надійний лоцман в бурхливому морі законодавства

Називати речі своїми іменами: аналіз змін у процедурі формування наглядових рад на стратегічних державних підприємствах

Чи спрощилася процедура відбору і затвердження незалежних членів наглядових рад на державних унітарних підприємствах?
Як відомо, у період з червня 2016 року по березень 2017 року в Україні на законодавчому рівні був введений інститут наглядових рад на державних унітарних підприємствах і господарських товариствах, більше 50% корпоративних прав в яких належить державі.
В рамках такої реформи було передбачено, що до складу наглядових рад, окрім представників від держави, повинні входити й незалежні представники, яких обирають шляхом проведення спеціальної конкурсної процедури.

Випадки, в яких створення наглядової ради є обов’язковим, вимоги до членів наглядових рад, їхня виключна компетенція і т.д. були детально описані у нашій попередній публікації, присвяченій цьому питанню.
Нагадаємо, що створення є обов’язковим для основних держпідприємств транспортної галузі, таких як АМПУ, УЗ, найбільші державні стивідорні компанії (МТП Чорноморськ, МТП Південний, Одеський МТП).
Але на практиці на жодному із вказаних підприємств наглядові ради поки не були створені.
Далі всіх справа зайшла в УЗ, де ще восени минулого року було об’явлено конкурс по вибору незалежних представників до складу наглядової ради, який, проте, нещодавно був скасований урядом.

Формальним приводом для цього стало те, що на одному з останніх засідань Кабміну були внесені зміни в процедуру проведення конкурсу по вибору незалежних членів наглядових рад. А причиною цього, у свою чергу, стала гостра критика уряду щодо попередньої процедури як такої, що не відповідає міжнародним вимогам і підходам до якісного визначення кандидатів.
Пропонуємо вникнути в суть внесених змін і розібратись, на що насправді вони спрямовані.
Короткий опис попередньої процедури вибору незалежних членів наглядових рад  До моменту внесення останніх змін, для вибору незалежних членів наглядових рад особливо важливих для економіки підприємств (якими є й перераховані вище підприємства транспортної галузі) була встановлена наступна процедура:

-1-й етап – орган управління повинен був під кожний окремий конкурс створювати спеціальну конкурсну комісію, яка була відповідальна за всю процедуру конкурсного відбору (включаючи розробку умов конкурсу, прийом документів від кандидатів, проведення попередніх співбесід и т.д.), за результатами чого комісія мала відібрати від 2-х до 5-ти кандидатур на кожну вакансію в наглядовій раді.
Щодо конкурсу в УЗ така комісія складалася з 8 членів (усі – топ-менеджери у центральних органах виконавчої влади).

-2-й етап – кандидатури, відібрані конкурсною комісією, повинні були бути передані на розгляд у постійно діючий Комітет по призначенню курівників особливо важливих для економіки підприємств, який і мав виконати остаточний відбір кандидата – переможця по кожній вакансії.
Цей Комітет був створений при Мінекономіки і складався з 18 членів ,10 з яких були чиновниками вищого ешелону влади, а 8 – незалежними експертами – топ-менеджерами у відомих міжнародних фінансових і комерційних організаціях (таких як ЄБРР, МВФ і т.д.). При цьому усі члени Комітету мали рівне право голосу.

Що ж було змінено?
* Конкурсна комісія тепер повинна бути створена не органом управління для кожного конкретного конкурсу окремо, а в якості постійно діючого органу при Кабміні. До складу такої Комісії повинні увійти 5 членів (4 представника влади і один недержавний експерт з відбору персоналу, але тільки з правом дорадчого голосу).
* Повинен бути створений новий Комітет з призначення керівників особливо важливих для економіки підприємств при Кабінеті Міністрів (замість старого Комітету при Мінекономіки, який нині має бути скасований). До складу нового Комітету мають увійти 8 представників (4 представники влади і 4 незалежних недержавних експерти, які мають право лише дорадчого голосу).
* Суттєво ускладнено алгоритм проведення конкурсного відбору, який тепер полягає в наступному:
– спочатку Комісія розробляє пропозиції щодо вимог до претендентів, а Комітет затверджує такі вимоги;
– Комісія проводить конкурс, за результатами чого визначає від 3-х до 5-и кандидатів на кожну позицію і подає їх на розгляд Комітету;
– Комітет обирає по 1-й кандидатурі на кожну позицію і передає їх на затвердження в Кабмін;
– Підсумкове рішення про вибір кожного незалежного члену наглядової ради тепер повинно бути прийнято на рівні Кабміну.

Висновки
Фактично, процедура відбору і затвердження незалежних членів наглядових рад була суттєво ускладнена, а саме:
– повинні бути створені і сформовані два нових постійно діючих органи при Кабміні (Комісія і Комітет);
– ускладнений сам алгоритм конкурсного відбору;
– підсумкове рішення про вибір кожного окремого незалежного члену наглядової ради повинно прийматись на рівні Кабміну.

Виходячи з існуючих процедурних складнощів прийняття рішень Кабміном, можна прогнозувати додаткове суттєве затягування процесу проведення таких конкурсів.
Відзначимо, що навіть згідно із діючою раніше більш спрощеною процедурою відбору не було сформовано жодної наглядової ради (спроба створити її на УЗ не була успішною). Формально Уряд заявив, що діюча раніше процедура відбору кандидатів не відповідала міжнародним стандартам, що відображалось на якості відбору кандидатів. Проте, якщо прослідити внесені Урядом зміни, можна відзначити, що за новою процедурою основні рішення щодо проведення конкурсу прийматимуться представниками держави, а декілька незалежних представників, включених до складу Комісії і Комітету, матимуть лише право дорадчого голосу, що не матиме вирішального впливу (на відміну від раніше діючої процедури, в якій незалежні експерти мали повноцінне право голосу).
Це дає підстави припустити, що внесені зміни насправді спрямовані на те, щоб конкурси були більш контрольовані державою.

Залишається сподіватись на те, що нова процедура відбору незалежних членів наглядових рад буде використана на благо ефективному розвитку галузі, а не перетвориться на чергову «ширму» для призначення угодних кандидатур.

 

Олександр Кіфак
керівний партнер ЮФ «АНК», адвокат
Дмитро Колодяжний
керівник практики супроводу інвестиційних проектів ЮФ «АНК», адвокат

 

________________________________________________________

На сайті ЦТС опублікований аналітичний огляд ЮФ «АНК» щодо нових правил по формуванню наглядових рад держпідприємств