Ваш надійний лоцман в бурхливому морі законодавства

Контрольовані іноземні компанії в ПКУ

Україна приєдналася до «плану BEPS», взявши на себе зобов’язання виконати рекомендації Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР) по боротьбі з розмиванням бази оподаткування (inclusive framework on base erosion and profit shifting – далі «BEPS»)1.

На даний момент робоча група Міністерства фінансів підготовлений проект Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу з метою імплементації Плану протидії розмиття бази оподаткування та виведення прибутку з-під оподаткування». У числі іншого текст запропонованих змін передбачає:

  • подачу звітності з трансфертного ціноутворення в форматі майстер-файлу, а також подачу звіту в розрізі країн, для досить великих груп компаній з юрособою-нерезидентом в структурі (крок 13 плану BEPS);

  • посилення правил і ставок оподаткування роялті, відсотків і подібних пасивних доходів при виплаті з на нерезидента, в тому числі при виплаті від платника єдиного податку 4 групи;

  • впровадження правил по контрольованим іноземним компаніям (крок 3 плану BEPS);

  • уточнення поняття постійного представництва нерезидента (крок 7 плану BEPS).

Стадія розгляду – обговорення в рамках робочої групи, до парламенту проект не подано, текст може зазнати суттєвих змін. Нижче зупинимося на запропонованому механізмі по Контрольованим іноземним компаніям (КІКи, вони ж CFC – “controlled foreign company”), оскільки спосіб його впровадження залежить в першу чергу від напрямку думки локального законодавця окремої країни.

Основна ідея звіту по КІКам

Впровадження правил оподаткування Контрольованих Іноземних Компаній (CFC, controlled foreign corporation, не варто плутати з KYC – know your client – процедурою ідентифікації клієнта фінансовими установами). Правила вже діють у багатьох юрисдикціях, BEPS спрямований на їх удосконалення.

Приклад проблеми. Резидент країни А володіє компанією-нерезидентом в країні Б з пільговим режимом оподаткування. Поки компанія-нерезидент в країні Б не виплачує дивіденди або інші прирівняні платежі, у країни А немає ніяких підстав пред’являти податкові вимоги до нерезидента. Країна А розуміє, що при бажанні знайдеться спосіб для нерезидента в офшорній або іншій зручній юрисдикції надати вигоду бенефіціару в обхід виплати дивідендів (наприклад, покупкою на нерезидента нерухомості, в якій буде жити бенефіціар); відстежити подібні методи чи складно, або затратно і недоцільно.

Пропоноване рішення (самі «правила по КІКам») – змусити резидента, який володіє подібною компанією, декларувати її дохід і платити з неї податок, якщо нерезидент відповідає встановленим критеріям ризику. Приклад можливого простого критерію – перелік низькоподаткових юрисдикцій, встановлений Кабінетом міністрів2, який зараз використовується в цілях контролю за трансферним ціноутворенням.

Очікувана також можливість не сплачувати податки на КІК, що потрапив під критерії, якщо така нерезидентна компанія може надати сертифікат податкового резидентства (довести, що вона платить податок в своїй країні за досить високою ставкою).

Надалі, особливо при досить великих оборотах, можливо уточнення даних правил для оподаткування тільки деяких видів доходів нерезидента, зокрема:

  • пасивні доходи (проценти, дивіденди, роялті тощо.);

  • доходи від операцій із пов’язаними особами;

  • доходи від торговельних операцій, товар в яких не було оглянуто в країні нерезидента.

Суть пропонованого Проектом механізму

Контролююча особа – фізична особа, резидент України, власник істотної частки у будь-якій іноземній компанії, або виступає в відношенні такої частки контролером або бенефіціаром (реальним власником, захованим за номінальним формальним власником).

Контролююча особа зобов’язана повідомляти фіскальну службу про придбання частки у будь-якій іноземній компанії. Також зобов’язання сповіщати отримують агенти фінмоніторингу – зокрема, банки. Крім цього, інформація про вигодоодержувача буде надходити в фіскальну службу і безпосередньо від іноземних банків у разі підписання Україною конвенції про автоматичне обміні фінансовою інформацією (задекларовано приєднання з 2019-го, на даний момент конвенція не підписана). Неповідомлення – штраф.

Контролююча особа подає додаток до декларації фізособи за контрольованими компаніями. Крім загальної інформації, також робить розрахунок скоригованого прибутку – прибуток контрольованої компанії за стандартами бухгалтерського обліку мінус ряд коригувань по пасивних доходах, трансфертного ціноутворення тощо.

Неподання або будь-які помилки в звіті – штрафи.

За результатами розрахунку скоригований прибуток включається до доходу контролюючої особи з метою обкладення ПДФО. При цьому якщо контрольовані компанії дрібні або свідомо безризикові, контролює особа звільняється від необхідності робити розрахунок і сплачувати податок, але не від необхідності подавати повідомлення і звіт, а також всіх пов’язаних з цим штрафів. Під звільнення підпадають:

  • Дрібні. До 1 млн євро загальний річний дохід всіх контрольованих компаній однієї особи;

  • Публічні. Акції торгуються на акредитованої міжнародної фондовому майданчику;

  • Білі. Комплексний критерій: компанія в юрисдикції, з якої є угода про уникнення подвійного оподаткування, і компанія не входить в список ризикових юрисдикцій Кабміну 3, і компанія або є платником податку на прибуток за ставкою не нижче 13%, або має не більше 50% пасивних доходів.

Фіскальна служба окремо має право провести перевірку контролюючої особи, і запросити у контролюючої особи документацію з трансфертного ціноутворення за операціями контрольованої компанії.

Всі штрафи в проекті досить великі, значно перевищують штрафи з трансфертного ціноутворення та оперують цифрами на зразок «10% доходу (не прибули) контрольованої компанії за минулий рік» та «1000-3000 мінімальних заробітних плат» (3,7 – 11,2 млн грн відповідно за станом на 2018 й звітний рік). За традицією, Проект передбачає вступ в силу з моменту підписання і перший звіт за 2018 й рік.

Висновки

Таким чином, в разі прийняття Проекту в поточній редакції, все фізособи-резиденти, які володіють істотною часткою у будь-якій іноземній компанії, підпадуть під необхідність повідомляти фіскальну службу про факт володіння і подавати звіт по контрольованим компаніям в додатку до декларації з податку на доходи фізичних осіб, а також під всі супутні штрафи.

Якщо контрольовані компанії, які потрапили до звіту, будуть досить великими і не будуть відповідати хоча б одному критерію безризиковості, їх прибуток згідно зі стандартами бухгалтерського обліку з деякими коригуваннями буде вважатися доходом контролюючої фізособи і потрапить під оподаткування 18% ПДФО і 1,5% військового збору.

2 «Перелік держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України» http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1045-2017-%D0%BF

3 «Перелік держав (територій), які відповідають критеріям, установленим підпунктом 39.2.1.2 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України» http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1045-2017-%D0%BF